Постійно запалюються лімфовузли в паху. Лімфаденопатія - біль у лімфатичних вузлах

Поява збільшених лімфовузлів завжди вказує на проблеми в організмі жінки. Причину - банальну подряпину або серйозне захворювання внутрішніх органів - може визначити тільки кваліфікований лікар. При цьому жінці практично марно самостійно лікувати запалення лімфовузлів у паху. Тільки після усунення «основного» захворювання, що викликає запалення, лімфовузли приходять до норми.

Причини запалення лімфовузлів у паху

Лімфаденіт – це реакція лімфатичної системина використання патогенних мікроорганізмів або токсинів. У нормі лімфовузли, у тому числі пахові, не промацуються. Пахові лімфовузли стоять на сторожі здоров'я органів малого тазу та нижніх кінцівок. При попаданні інфекції, часто з кров'ю або лімфою з первинного вогнища, активується синтез лімфоцитів, метою яких є боротьба із патогенною агресією. При цьому лімфовузли збільшуються у розмірах та виявляються при пальпації.

Залежно від локалізації запального процесу збільшуються різні групи лімфовузлів у паху.

• Верхні лімфовузли, розташовані у верхніх кутах пахового трикутника, відповідають за сідничну область, бічну поверхню тулуба та їх живота;
• Середнє скупчення (по середині пахових складок) реагує на захворювання статевих органів, сечового міхура та прямої кишки;
• Нижні лімфовузли, розташовані ближче до промежини, запалюються при захворюваннях ніг.

До причин запалення лімфовузлів у паху у жінок належать:

1. Травмування шкіри - порізи при голінні лобка, котячі подряпини (навіть при найменшому пошкодженні запалення викликає бартонела), забій пахової зони, пошкодження та травми ніг (переломи, колото-різані рани);
2. Гнійне запалення шкіри в паху або кінцівках - найчастіше спровоковано стрептококом, стафілококом, кишковою паличкою;
3. Алергічна реакція - використання нових засобів для інтимної гігієни, а також як побічний ефектприйому деяких лікарських препаратів(Пеніцилінів, сульфаніламідів, хіміопрепаратів, цефалоспоринів, фінлепсину і т. д.);
4. Вірусні захворювання – тяжкий грип у жінки з ослабленим імунітетом, краснуха, генітальний герпес (у тому числі інфікування вірусом епштейна – бар), кір;
5. Неспецифічна інфекція статевих органів – молочниця, особливо у гострий період, а також запалення вульви або бартолінових залоз (бартолініт) здатні спровокувати регіонарний лімфаденіт у паху;
6. Венеричні захворювання - починаючи від сифілісу та хламідіозу, що протікають з вираженими первинними симптомами, закінчуючи гонореєю, хламідіозом та уреаплазмозом із прихованою або безсимптомною клінічною картиною;
7. Незапальні захворювання жіночої статевої сфери – кісти яєчників (збільшення пахових лімфовузлів – характерний симптом), порушення гормонального фону;
8. Патологія сечовивідних органів - хронічний цистит/уретрит, камені в сечовому міхурі (при проходженні через сечівник пошкоджують слизову оболонку, викликаючи запальну реакцію), пієлонефрит;
9. Специфічна інфекція – туберкульоз, цитомегаловірус, мононуклеоз, віч, токсоплазмоз;
10. Захворювання нижніх кінцівок - артрит кульшових/колінних суглобів, бешиха, трофічні виразки;
11. Реакція на хірургічне втручання - особливо часто лімфаденопатія (неінфекційний лімфаденіт) виникає після операцій на гнійних осередках (гангренозний апендицит, перитоніт, ушивання брудної рани на нозі і т. д.), а також при відторгненні вживленого імплантиту;
12. Онкологічні захворювання – лімфогранулематоз (лімфома ходжкіна), злоякісні новоутворення прямої кишки та статевих органів, лімфосаркома, метастази в органи малого тазу.

Важливо!Запалення лімфовузлів у дитини може періодично виникати під час активного зростання. Дівчинка-підліток може скаржитися на болючість у паху через елементарне недотримання особистої гігієни.

Характерні симптоми

Лімфаденіт буває одностороннім та двостороннім, запалюються одиничні лімфовузли або групами. Зазвичай процес починається з серозного запалення, проте відсутність лікування (усунення причини) може призвести до нагноєння та формування аденофлегмони. Для пахового лімфаденіту характерно:

• Збільшення діаметра лімфовузлів до 1 см і більше (у нормі до 0,7 см при захворюванні можуть досягати розмірів перепелиного яйця);
• Болючість - відсутня у стані спокою, проте досить виражена при пальпації (промацуванні) та ходьбі;
• Зміни шкіри над лімфовузлом - почервоніння, підвищення місцевої температури, шкіра стає натягнутою, лущиться та свербить;
• Загальна симптоматика - найбільш виражена на стадії нагноєння лімфовузла: підвищується температура тіла, хвора відзначає слабкість та головну біль, відсутність апетиту, втрату ваги

Для хронічного лімфаденіту характерна мало виражена симптоматика, проте періоди загострення протікають бурхливо, а відсутність лікування сприяє формуванню в лімфовузлах фіброзних включень та їх функціональних можливостей.

Залежно від виду інфекції, що стала причиною запалення в паху, різною мірою виявляються такі ознаки: болючість, щільність і рухливість лімфовузлів.

• Запалення лімфовузлів при вагітності часто обумовлено хронічними захворюваннями – кольпітом, запаленням придатків, молочницею. Через слабкість імунного захисту навіть банальне переохолодження ніг може спровокувати збільшення пахових лімфовузлів.
• При сифіліс лімфовузли збільшуються в 5-10 разів, проте абсолютно безболісні, відсутнє почервоніння шкіри. До того ж для сифілісу на початковому етапі (через 40 днів після зараження) характерно появи шанкеру - безболісної невиживаючої близько 1 місяця виразки.
• Хоча гонорея у жінок найчастіше протікає у стертій формі, у більшості пацієнток пахові лімфовузли збільшуються в діаметрі до 2 см. Щільні утворення рухливі (перекочуються під шкірою) і дуже болючі. Нерідко запалення торкається і довколишніх лімфатичних судин: вони промацуються у вигляді болючих щільних тяжів у пахових складках.
• При інфекційному мононуклеозі пахвинний лімфаденіт поєднується із запаленням інших груп лімфовузлів (шийних, пахвових тощо). При цьому захворюванні збільшені лімфовузли діаметром 2-3 см створюють своєрідний ланцюжок, Щільні та неспаяні зі шкірою лімфовузли при пальпації не викликають вираженої хворобливості. Запальних ознак на шкірі - почервоніння, сверблячки не спостерігається, можлива невелика набряклість над ураженою групою лімфовузлів.
• При генітальному герпесі, при якому з'являються сильно болючі рідкі бульбашки на статевих органах, лімфовузли, навпаки, при пальпації дають лише незначні болючі відчуття. Шкіра над ними практично не змінена, що лімфовузли м'які (по консистенції схожі на тісто), не спаяні з навколишніми тканинами.
• Цитомегаловірус - при цьому захворюванні пахові лімфовузли збільшено менше, ніж інші групи (пахвові, потиличні і т. д.). На відміну від мононуклеозу, при цитомегаловірусному зараженні частіше виникає одиничне незначне збільшення до 1 см у діаметрі, болючі відчуття помірні.
• Паховий лімфогранулематоз – результат хламідійного зараження при статевому контакті. В одній пахвинній складці з'являється низка збільшених лімфовузлів, які зливаючись утворюють єдину горбисту ділянку. Больові відчуття наростають із перебігом хвороби. У результаті лімфовузли, що нагноилися, розкриваються, утворюючи на шкірі свищ.
• При бешиховому запаленні, що часто розвивається на ногах, пахові лімфовузли дуже болючі, проте шкіра над ними не змінена, їх рухливість збережена.
• Бореліоз – захворювання, спровоковане укусом кліща. Одночасно з пахвинним лімфаденітом у нижній частині тіла (таз, ноги) можна виявити гіперемію ділянку укусу.
• Лімфаденопатія (збільшення лімфовузлів протікає без запальних ознак на шкірі), зумовлена ​​онкопатологією, характеризується відсутністю больових відчуттів у ділянці збільшених лімфовузлів та їх спаяність із навколишніми тканинами (нерухомі).

Важливо! Якщо запалення лімфовузлів у паху розвивається понад 14 днів – це вагома причина для відвідування медичного закладу.

До якого лікаря звернутись? План діагностики

Оскільки основною причиною запалення лімфовузлів у паху є інфекція, то при виявленні жінці рекомендується насамперед звернутися до гінеколога чи дерматовенеролога.

За винятком статевої інфекції та неспецифічного запалення піхви та матки, жінка прямує до терапевта, який призначить початковий комплекс обстеження. Він же, за необхідності, направить до хірурга, онколога чи інфекціоніста.

Можуть бути проведені такі діагностичні дослідження та аналізи:

• гінекологічний огляд та взяття мазка;
• УЗД органів малого тазу;
• загальний аналіз крові (підвищена ШОЕ, лейкоцитоз), проби на ревматизм та серологія;
• аналіз сечі;
• комплексне дослідження крові на інфекції – ВІЛ, гепатит, сифіліс, токсоплазмоз тощо;
• при явних ознаках нагноєння та для виключення метастатичної лімфаденопатії - біопсія лімфовузлів;
• при підозрі на тяжку патологію (рак, розрив кісти) – КТ, МРТ.

Як лікують запалені лімфовузли?

Єдино правильна тактика лікування запалення лімфовузлів у паху – це терапія основної хвороби, що спровокувала збільшення лімфовузлів.

• Залежно від характеру захворювання призначаються антибактеріальні, противірусні, протигрибкові препарати. Вибір медикаменту, дози та тривалість лікування визначаються лікарем!
• Застосування домашніх засобів (прогрівання, розтирання тощо) може прискорити нагноєння лімфовузлів, а в деяких випадках просто неприпустимі (!).
• Місцева терапія – використання мазі Вишневського, Левомеколь та антисептичних примочок – доцільно лише у комплексі із системним застосуванням антибіотиків.
• Фізіотерапія – електрофорез з антибіотиком, УВЧ – заборонені при гнійному лімфаденіті.
• Хірургічне лікування - оперативне висічення проводиться тільки при нагноєнні лімфовузлів та формуванні нориці.

Прогноз та профілактика пахового лімфаденіту

Своєчасне виявлення та лікування причинного захворювання гарантує усунення лімфаденіту. Однак збільшення лімфовузлів може зберігатися до 2 тижнів. після закінчення антибактеріального курсу. Як профілактичні заходи жінці рекомендується:

• Дотримуватись особистої гігієни, уважно вибирати інтимні засоби (крем-депілятор, гелі, мило).
• Підтримувати імунітет, санувати хронічні осередки інфекції, у тому числі у ротовій порожнині.
• Регулярно проходитиме гінекологічний огляд. Лікувати молочницю та підтримувати нормальну мікрофлорупіхви, уникаючи при цьому спринцювання, якими «грішать» багато жінок.
• По можливості виключити зараження статевими інфекціями – практикувати захищений статевий акт, уникати випадкових зв'язків.

Що робити у разі виявлення запалення лімфовузлів у паху?

Насамперед потрібно звернутися до лікаря. Адже це не самостійний процес, а найчастіше симптом іншого захворювання.

Звичайно, запалення лімфовузлів як самостійна форма має право на існування, але лише як ускладнення первинних вогнищ, таких як фурункул, абсцес та інші.

Запалення лімфатичних вузлів лікується двома методами – консервативно та хірургічно.

На ранніх стадіях використовується консервативний метод лікування з використанням лікарських засобів, таких як:

1. антибіотики широкого спектрудії (амоксицилін для дорослих разова доза 250-500 мг, при тяжкому перебігу до 1 г. Інтервал між прийомами 8 годин. Не використовувати за наявності алергії, інфекційний мононуклеоз). Обов'язкова консультація лікаря.
2. Мазі з антибактеріальними та антисептичними властивостями – це Левомеколь використовують місцево, на уражене місце накладають стерильну марлеву пов'язку з маззю, не можна використовувати, якщо є алергія на компоненти даної мазі при гнійних процесах. Мазь Вишневського застосовують зовнішньо, на уражене місце наносять тонким шаром. При тривалому використанні можлива алергічна реакція.
3. Фізіотерапія з протизапальним ефектом з використанням електрофорезу з антибіотиками та сульфаніламідами. Можна використовувати лише у початковому періоді запалення, при гнійних процесах категорично забороняється.

Хірургічний метод лікування використовують у ситуаціях, у яких запалення перетворюється на гнійний процес. Даний метод ґрунтується на перетині та виділенні гною за допомогою дренування.

У домашніх умовах запалення лімфовузлів можна лікувати народними методами, деякі рецепти надані нижче:

1. Лікування за допомогою кропиви

Має протизапальні властивості. 1 ст. заварюється у склянці окропу, після цього відвар має півгодини настоятися. Після проціджування вживати по півсклянки перед їжею.

1. Лікування за допомогою чорниці

Плоди чорниці потрібно потовкти, залити теплою водою. Приймати по 1 склянці після їжі.

1. Лікування за допомогою кульбаб

Порошок з коріння кульбаб потрібно приймати по 1 ст.л. до їди.

Лімфатичні вузли є невід'ємною частиною імунної системи людини і необхідні для збирання та знешкодження хвороботворних мікроорганізмів. Вони виконують функцію своєрідних фільтрів, що перешкоджають поширенню патогенних агентів через кровообіг по всьому організму. Якщо запалився лімфовузол у паху, то це свідчить про активний інфекційний процес або сигналізує про прогресування ракового захворювання.

Чи повинні промацувати лімфовузли в паху?

Будь-який здорова людинаможе легко намацати лімфатичні вузли в паху. Це невеликі горошини діаметром кілька мм, м'які, рухливі та не спаяні з тканинами. Пахові лімфовузли розташовані симетрично з двох сторін між стегном та пахом. Уздовж паху знаходяться поверхневі, а області стегнових судин розміщуються глибокі освіти.

У нормі при пальпації не повинно бути болю та інших неприємних відчуттів. Здоровий вузол при натисканні не змінює колір, не збільшений, його не помітно під шкірою. Але якщо кулька чітко видно, а при натисканні на неї з'являється навіть легка болючість, це ознака запалення - лімфаденіту.

Причини

Існує два шляхи проникнення інфекційних агентів у лімфатичний вузол:

1. Зовнішній. Через порізи, садна, подряпини, укуси тварин або комах, ін'єкції, фурункули, прищі та врослі волоски, пелюшковий дерматит у немовлят та інші порушення цілісності покривів у пахвинній, сідничній ділянці або нижній частині тіла. При травмах частіше збільшується вузол, що знаходиться на боці ушкодження.
2. Внутрішній. Вірусні або бактеріальні захворювання, інфекції, що передаються статевим шляхом, запальні процеси суглобів, кісток, нирок.

Важливо диференціювати пахвинну грижу - випинання частини внутрішнього органу (частіше кишечника, сечового міхура) через отвір у черевній стінці. Відмітна ознака грижі - можливість вправлення бугорка, що випирає, при легкому натисканні. Небезпека несе утиск, для якого характерний не тільки біль, а й порушення прохідності органу. У будь-якому випадку промацування навіть безболісного потребує підвищеної уваги.

Содоку

Збільшення лімфовузлів у паху починається після укусу гризуна, який є переносником мікробів із роду спірохет. Інкубаційний період триває 1-3 тижні, після чого різко підвищується температура тіла, посилюється болючість ураженої шкіри, а на місці укусу з'являється виразка. Через 3-5 днів симптоми йдуть, але тільки для того, щоб повернутися знову через 2-3 доби. Кількість подібних нападів коливається від 4 до 10, а близько 10% людей гинуть, якщо не одержують лікування.

Бактеріальні, грибкові та вірусні інфекції

При гострих процесах збільшуються також інші групи лімфовузлів (пахвові, шийні). Запалення може бути спричинене стрептококами, стафілококами, мікобактеріями туберкульозу, кишковими паличками. Збільшення лімфовузлів спостерігається при корі, краснусі, інфекційному мононуклеозі, герпесі. Ще однією частою причиноює молочниця. Запалення виникає при звичайних застудах та гострих респіраторних захворюваннях.

Розпізнати вид збудника самостійно досить важко, тож краще довірити це фахівцю. Щоб виявити хворобу, важливо також звертати увагу на інші специфічні симптоми (висип, підвищення температури, біль у горлі та ін.).

Венеричні патології

Якщо запалився лімфовузол у паху, то захворювання вже почало прогресувати та перетекло у хронічну форму. Відразу після зараження спостерігається лише незначний дискомфорт у пахвинній ділянці. Надалі, яка може супроводжуватися болем та печінням. Слід обов'язково перевіритись на такі небезпечні хвороби:

При підозрі на інфекцію, що передається статевим шляхом, слід припинити інтимні зв'язки, щоб убезпечити партнера від зараження.

Порушення роботи сечостатевої системи

Коли запалився лімфовузол у пахвинній зоні, варто промацати геніталії на наявність шишок та сторонніх новоутворень. У жінок причиною може бути запалення бартолінових залоз, придатків і матки, яєчників, труб. Чоловікам слід перевірити стан передміхурової залози, виключити геморой.

Онкологія

На ранніх стадіях раку збільшення лімфатичних вузлів немає. Тільки після проникнення внутрішньо метастазів уражений вузол ущільнюється. Процес не супроводжується больовими відчуттями, не втягуються в нього та оточуючі тканини. Якщо злоякісна пухлинаформується безпосередньо з лімфоїдних клітин, то всі пахові вузли набухають. Людина відчуває слабкість, втрачає апетит, худне, температура тіла підвищується.

Що робити, якщо розпочався запальний процес?

При огляді лікар промацує лімфатичні вузли, звертаючи увагу на розміри, рухливість, консистенцію тканини, колір шкіри на поверхні. Для визначення причин збільшення лімфовузлів у паху призначають загальний та біохімічний аналіз крові, сечі, УЗД або МРТ черевної порожнини, рентген грудної кліткиза підозри на туберкульоз, біопсію для виключення онкології.

Лікування призначається відповідно до результатів обстеження та поставленого діагнозу. Консервативна терапія полягає у прийомі антибактеріальних, протигрибкових або противірусних препаратів. При гнійних ураженнях, що супроводжуються переймоподібним болем, показано хірургічне втручання.

Лікувати запалені вузли будинку категорично не рекомендується. Якщо є сильний біль або підвищена температура тіла, то для полегшення стану можна випити жарознижувальний засіб (Парацетамол, Ібупрофен, Німесулід, Анальгін). Цей захід допоможе нормалізувати самопочуття для походу до лікарні.

Лімфовузли у паху забезпечують відтік лімфи від органів тазу. Це велика група лімфатичних вузлів із поверхневим розташуванням, завдяки якому їх досить легко промацати. Лімфовузли в паху можуть збільшуватися та запалюватися на тлі різних патологічних процесів, що проявляється специфічною симптоматикою. Насамперед ця група лімфовузлів реагує на запальні та інфекційні захворюванняорганів сечостатевої системи Тому порушення нормального станупахових лімфовузлів є тривожним симптомом та приводом для термінового звернення до лікаря.

Пахові лімфовузли в тілі людини відрізняються великими розмірами та поверхневим розташуванням. Їхня кількість залежить від фізіологічних особливостей людини. Лімфатичні вузли цієї зони практично завжди вдається промацати. Вони розташовуються в підшкірно-жировому шарі трохи нижче за пахвинну складку. Проблема з пальпацією іноді виникає у людей із зайвою вагою. В іншому ж розташування лімфовузлів у паху дозволяє промацати їх досить просто, і зробити це можна самостійно.

Лімфатичні вузли в паху забезпечують лімфоток цієї зони. Вони можуть збільшуватися і натомість запальних захворювань органів малого таза. Як правило, збільшення лімфовузлів на лобку свідчить про проблеми з сечостатевою системою, проте в деяких випадках може бути симптомом системних інфекцій та аутоімунних захворювань.

Водночас у жінок пахові лімфовузли досить часто реагують на зміни гормонального фону під час вагітності та перед менструацією, що не є патологією.

Щоб своєчасно виявити тривожні симптоми, необхідно знати, де розташовані лімфовузли в паху. Як правило, симптоми захворювання лімфатичних вузлів цієї зони є досить специфічними, що дозволяє своєчасно виявити ознаки патології і, не відкладаючи, звернутися до лікаря.

Анатомія та функції лімфовузлів

При попаданні інфекції лімфатичні вузли в паху запалюються плавно, у міру перебігу захворювання, а при отриманні травми пахвинної області запалення відбувається швидко

Лімфовузли є невеликими утвореннями в підшкірно-жировому шарі. Ці органи лімфосистеми відрізняються переважно бобоподібною чи овальною формою. Для початку слід розібратися в особливостях розташування лімфовузлів у чоловіків та жінок. Насправді ґендерних відмінностей у розташуванні, кількості та розмірах лімфатичних вузлів у цій зоні немає. І у жінок, і у чоловіків вони розташовані у верхній частині стегна. Лімфатичні вузли ланцюжком розташовані вздовж пахвинної складки та вздовж великої підшкірної вени ноги.

Загалом їх можна розділити на три групи: верхні, середні та нижні лімфовузли паху.

Основна функція лімфовузлів – фільтрація лімфи та збагачення її необхідними речовинами (антитілами та ін.). Міжклітинна рідина з навколишніх тканин та органів поставляється по лімфатичних судинах у лімфовузли, в яких очищається від токсинів та інфекцій, а потім збагачується імунними клітинами. Очищена від шкідливих домішок лімфа потім надходить у кров. Таким чином забезпечується підтримка імунітету та насичення крові необхідними речовинами.

Розміри та пальпація пахових лімфатичних вузлів

Кількість лімфовузлів у паху варіюється від 3 до 20 з кожного боку. Як правило, зліва їх менше, ніж праворуч. Так, праворуч у людини може бути до 20 вузлів, а зліва – не більше ніж 14.

У нормі розмір пахових лімфовузлів становить від 3 до 22 мм, за іншими даними – від 5 до 20 мм. Найбільші – це верхні лімфовузли, розташовані над пахвинною складкою. Їхні розміри можуть досягати 2 см в діаметрі. Нижні лімфовузли паху – найдрібніші.

Знаючи, де розташовані лімфовузли в паху, багато губляться, не зумівши пропальпувати всі вузли, тому що просто не знають, якого розміру вони мають бути. Слід врахувати, що пальпація великих пахвинних лімфовузлів практично завжди успішна, промацати їх досить просто, а ось із нижніми вузлами не завжди вдається впоратися навіть лікареві через їхні малі розміри.

Розібравшись, де знаходяться лімфовузли в паху, слід знати, як їх промацати. Для цього краще зайняти горизонтальне положення та розмістити долоню на верхній частині стегна так, щоб пальцями торкатися пахвинної складки. Лімфовузли в паху пальпуються м'якими рухами пальців, що упираються в складку. У нормі верхні пахові лімфовузли вузли промацати не складе труднощів, тому що їх розміри досить великі. Середні та нижні лімфовузли можуть погано промацуватися через малі розміри.

За наявності зайвої ваги та значного підшкірно-жирового шару пальпація лімфатичних вузлів може бути утруднена.

Пальпація лімфатичних вузлів не повинна завдавати болю. Проте невеликий дискомфорт при натисканні не є відхиленням від норми, а пов'язаний з механічним роздратуванням нервових закінчень тканин у пальпованій ділянці. У нормі контури лімфовузла рівні, структура досить щільна та однорідна.

Небезпечні симптоми та привід для звернення до лікаря

Лімфатичні вузли забезпечують роботу імунітету, тому гостро реагують будь-які епізоди зниження імунного захисту. В нормі лімфовузли не повинні турбувати людину. Пальпація може бути неприємною, але безболісною. Якщо ж лімфовузли в паху збільшилися в розмірі або запалилися, з'явилася болючість і симптоми загального нездужання – слід якнайшвидше звернутися до лікаря.

Виявити причини запалення та збільшення лімфовузлів у паху у жінки допоможе гінеколог. При запаленні лімфатичних вузлів у паху чоловікам слід звернутися до уролога. Досить часто патології цієї групи лімфатичних вузлів пов'язують із захворюваннями, що передаються статевим шляхом, тому фахівець може направити пацієнта до дерматовенеролога.

Збільшення лімфовузлів у чоловіків

Збільшення лімфовузлів (лімфаденопатія) може статися внаслідок зараження туберкульозом або сифілісом

Не всі чоловіки знають, чи повинні промацувати лімфовузли в паху. В нормі промацати їх можна, але доведеться докласти небагато зусиль, щоб правильно пальпувати цю зону. Якщо ж на шкірі чітко видно невеликий горбок і пальпація у вертикальному положенні не утруднена – це тривожний симптом, що свідчить про лімфаденопатію Це порушення проявляється збільшенням лімфатичних вузлів і натомість зниження імунітету. Причиною такого явища можуть бути будь-які інфекційні та запальні захворювання органів тазу, системні аутоімунні хвороби, наприклад, червоний вовчак або ревматоїдний артрит, а також ряд захворювань, що передаються статевим шляхом.

Зверніть увагу! Лімфовузли в області паху у чоловіків можуть збільшуватися на тлі хронічних захворювань органів сечостатевої системи – епідидиміту, орхіту, простатиту.

Лімфаденопатія часто виступає наслідком сифілісу, туберкульозу, саркоїдозу, інфікування герпесом. Слід зазначити, що при зараженні статевим герпесом збільшуються саме пахові лімфовузли, як ближче розташовані до уражених органів.

Лімфаденопатія може виникати на тлі інфікування вірусом ВІЛ, проте в цьому випадку відзначається збільшення лімфовузлів відразу кількох груп, включаючи пахову. Поразка пахових вузлів при туберкульозі спостерігається у 10% випадків зараження паличкою Коха.

Симптоми цього порушення:

• утворення помітних горбків під шкірою в паху;
• почервоніння шкіри;
• загальне нездужання;
• нічна пітливість;
• швидка стомлюваність.

Так як лімфаденопатія не є самостійним захворюванням, а лише реакцією імунітету на патологічний процес, додатково можуть бути симптоми основної хвороби. Так, при неінфекційному простатиті відзначається спастичний біль у ділянці сечового міхура, відчуття тяжкості у простаті, порушення сечовипускання. При хронічному епідидиміті чоловік відчуває біль, що тягне в яєчках, можливий набряк мошонки. При генітальному герпесі спостерігаються характерні висипання на статевому члені та шкірі паху.

Лімфаденопатія у жінок

Лімфаденопатія у паху у жінок іноді є варіантом норми, але точно відповісти на кожен випадок зможе лише кваліфікований лікар

Загалом основні причини збільшення пахових лімфовузлів однакові для чоловіків та жінок. У жінок лімфаденопатія також може спостерігатись на тлі запальних процесів в органах репродуктивної системи.

До захворювань, що супроводжуються збільшенням лімфовузлів у жінок, також відносять хламідіоз та кандидоз піхви. У чоловіків ці патології, зазвичай, протікають безсимптомно.

Слід зазначити, що збільшення лімфовузлів у паху у жінок у деяких випадках є варіантом норми. Йдеться про зміни гормонального тла перед менструацією. У цьому випадку помірне збільшення пахових лімфовузлів вказує на зниження рівня естрогену та підвищення кількості тестостерону. Як правило, такий симптом небезпечний і проходить через 1-2 дні від початку менструації.

Запалення лімфатичних вузлів у паху

Запалені лімфовузли в паху – це небезпечний стан, який потребує негайної медичної допомоги. Запалення лімфовузлів у паховій області у чоловіків та жінок є наслідком інфекційного запального процесу в органах тазу.

Воно виникає внаслідок проникнення в них хвороботворних мікроорганізмів, що надходять із струмом лімфи від уражених органів. Патологія може бути викликана стрептококами, пневмококами, стафілококом та ін.

Запалення лімфовузлів називається лімфаденітом. Це небезпечне захворювання протікає у гострій формі та характеризується яскравою симптоматикою.

Ознаки запалення лімфовузлів у паху

• значне збільшення розмірів;
• гострий біль при пальпації та різких рухах;
• підвищення температури;
• симптоми загальної інтоксикації;
• слабкість та швидка стомлюваність.

Запалення пахвинних лімфовузлів може бути серозним та гнійним. У першому випадку патологія проявляється помітним збільшенням вузлів, але без нагноєння. При гнійному лімфаденіті в паху шкіра навколо вузла червоніє, вузол сильно збільшується в розмірі і болить навіть у стані спокою, тоді як при серозному запаленні біль утворюється лише при пальпації. Як правило, лімфаденіт завжди супроводжується значним підвищенням температури тіла – понад 38 градусів. Все це супроводжується симптомами загальної інтоксикації – нудотою, блюванням, слабкістю, головним болем.

Причини пахвинного лімфаденіту

Якщо запалився лімфовузол у паху, слід негайно звернутися до лікаря, тому що лімфаденіт дуже небезпечний і потребує своєчасного лікування

Розібравшись, що таке лімфовузли і як вони розташовані в паху, слід знати, чому вони можуть запалюватися. Розрізняють специфічний та неспецифічний пахвинний лімфаденіт. Неспецифічне запалення лімфовузлів виникає на тлі проникнення умовно-патогенних мікроорганізмів – стафілокока, стрептокока, синьогнійної палички. Паховий лімфовузол у чоловіків може запалюватися на фоні гострого інфекційного простатиту або епідидиміту. У цьому випадку інфекція проникає у вузол із міжклітинною рідиною. Через загальне зниження імунітету організм не може впоратися з хвороботворними агентами, тому вони накопичуються в лімфовузлі та викликають його запалення.

Ще однією причиною такої форми захворювання є інфікування шкіри в паху – при фурункульозі, або навіть при випадковому пошкодженні шкіри з подальшим інфікуванням ранки.

Специфічний лімфаденіт розвивається внаслідок поширення блідої трепонеми (збудник сифілісу) або палички Коха (збудник туберкульозу).

Лімфаденіт дуже небезпечний і потребує своєчасного лікування. Запалення лімфовузлів у паху призводить до порушення руху лімфи. Відсутність лікування може стати причиною інфікування розташованих поруч органів та всього організму загалом. Перше, що потрібно робити, якщо запалився лімфовузол у паху, - це звертатися до лікаря. Лікування можливе тільки після комплексного обстеження та точної постановки діагнозу.

Який лікар лікує лімфовузли в паху – це залежить від статі пацієнта. Жінкам слід обстежитись у гінеколога, чоловікам – у уролога. При підозрі на венеричні захворювання потрібна консультація дерматовенеролога.

Біль у лімфовузлах

Першим симптомом, на який слід звернути увагу, є дискомфорт у ділянці пахових лімфовузлів. У нормі лімфатичні вузли не болять. Більш того, для лімфаденопатії больовий синдром також не характерний, проте дискомфорт у цьому випадку може виникати через механічне подразнення тканин навколо лімфовузла.

Лікарі рекомендують: після того, як ви знайшли лімфовузол, слід прислухатися до відчуттів під час пальпації. Перевіривши лімфовузли в паху та зіткнувшись з болем, слід швидше звертатися до лікаря, оскільки такий симптом характерний для лімфаденіту.

Знаючи симптоми запалення лімфовузлів у паху, лімфаденіт легко можна відрізнити від лімфаденопатії. Запалені вузли сильно болять, шкіра навколо них червоніє і стає гарячою на дотик, значно підвищує температура тіла. При лімфаденопатії (збільшенні лімфовузлів без запалення) такі симптоми відсутні.

Як правило, лімфаденопатія проявляється симетрично, тобто уражаються вузли праворуч та ліворуч від лобка. При лімфаденіті найчастіше спостерігається локальне запалення, тобто уражається лише один вузол.

Діагностика

Розібравшись, чому запалюються лімфовузли в паху, слід знати, якого лікаря звертатися і які обстеження необхідні постановки діагнозу.

Жінкам слід пройти огляд гінеколога. Необхідно зробити мазок, бактеріальний посів визначення складу піхвової мікрофлори. Додатково може бути призначений аналіз ПЛР. Обов'язково призначається УЗД органів малого тазу із дослідженням запалених лімфовузлів.

Чоловікам потрібно відвідати уролога. Після загального огляду та збору анамнезу лікар призначить ректальну пальпацію передміхурової залози. Для виключення патологій яєчок необхідно зробити УЗД, додатково може призначатися трансректальне УЗД передміхурової залози. Обов'язково здається мазок із уретри, бактеріальний посів соку простати – за наявності підозр на простатит.

І жінкам, і чоловікам призначають загальний та біохімічний аналізикрові.

Як лікувати лімфовузли?

Таблетки Левофлоксацин приймають перорально між їдою або перед їдою, запиваючи 0,5-1 склянками води, розжовувати не можна

Для лікування запалених лімфовузлів у паху важливо точно встановити причину лімфаденіту та виявити збудника захворювання. Як лікувати запалення лімфовузлів у паху, розповість лікар, самолікування в цьому випадку може бути небезпечним для здоров'я.

Принцип терапії полягає у призначенні антибіотиків при запаленні лімфовузлів у паху. Вибір препарату залежить від збудника запального процесу. Як правило, лікарі призначають антибіотики широкого спектра дії від запалених лімфовузлів у паху, але тільки після визначення чутливості до збудника хвороби. діючої речовинирізних препаратів.

Крім специфічної терапії лімфаденіту, важливо виявити та вилікувати основне захворювання, що спричинило поширення інфекції в лімфатичні вузли.

Отже, чим лікувати запалення лімфовузлів у паху? Основні препарати:

• антибіотики;
• протизапальні засоби нестероїдної групи (для внутрішнього та зовнішнього застосування);
• імуностимулятори.

Антибактеріальна терапія підбирається індивідуально кожному за пацієнта. Можуть застосовуватись препарати групи макролідів (Азитроміцин), цефалоспоринів (Цефтріаксон), фторхінолонів (Левофлоксацин), пеніцилінів (Амоксиклав). Як лікувати запалення лімфовузлів у паху, також залежить від чутливості пацієнта до різних препаратів та причин основного захворювання. Так, якщо запалення викликане сифілісом, застосовують препарати пеніцилінової групи, а при інфекційному простатиті у чоловіків найефективнішими виявляються ліки з групи фторхінолонів. Призначення антибіотикотерапії повинне здійснюватися тільки лікарем, в іншому випадку можна нашкодити здоров'ю, тому що деякі бактерії виробляють стійкість до окремих препаратів, що в результаті може призвести до розвитку ускладненої форми хвороби.

Для усунення гострих симптомівпризначають ліки із протизапальною дією. До таких препаратів відносяться таблетки від запалення нестероїдної групи Ібупрофен, Налгезін, Німесулід. Ібупрофен допомагає зменшити біль та знизити температуру тіла, Налгезин відрізняється вираженою знеболювальною дією, а Німесулід характеризується високою протизапальною активністю.

Запалення лімфовузлів у паху можна зменшити мазями, проте повністю вилікувати патологію зовнішніми засобами неможливо. Чим мазати лімфовузли у паху – залежить від симптомів. Для зняття запалення можна користуватися засобом Левомеколь. Запалений лімфовузол також можна лікувати маззю Вишневського та гепаринової маззю.

Тривалість лікування залежить від тяжкості запального процесу та в середньому становить близько 2 тижнів. Про те, чим краще лікувати запалений лімфовузол у паху, слід поговорити зі своїм лікарем, тому що універсальної схеми лікування не існує, а терапія підбирається в індивідуальному порядку.

Запалення лімфовузла ()- Частий супутник важких запальних процесів в організмі. Паховий лімфаденіт у жінок виникає при гострих або хронічних запальних процесах в органах нижнього відділу черевної порожнини та малого тазу. Це тривожний сигнал, що захисні бар'єри впали, і імунна система неспроможна стримувати поширення інфекції. Збудник виходить із вогнища інфекції та потрапляє зі струмом лімфи у регіонарні лімфовузли.

Причини розвитку пахового лімфаденіту:

• Вірусні захворювання: генітальний герпес, мононуклеоз, цитомегаловірусна інфекція (ЦМВ);
• Запальний процес органів сечостатевої системи інфекційної природи, такі як: цистит, уретрит, ендометрит, аднексит, бартолініт, кісти яєчника;
• Грибкові ураження: кандидоз піхви (молочниця);
• Інфекційні захворювання, що передаються статевим шляхом;
• Реактивне запалення при онкологічних захворюваннях.
• Паховий лімфаденіт у жінок може виявитися за відсутності захворювань внутрішніх органів, якщо патологічний процес починається в самому лімфатичному вузлі – .

Локалізація лімфатичних вузлів пахвинної області

Лімфатична система – наша санітарна служба. У її компетенцію входить знезараження та видалення продуктів життєдіяльності організму, а початковий бар'єр – лімфовузли. Поверхневі лімфатичні вузли в паху у жінок перебувають у процесі пахової складки, частина вздовж складки, інші трохи нижче. У звичайному стані вони розташовані в підшкірно-жировій клітковині, при запальних захворюваннях їх розмір може істотно збільшитися і під шкірою можна відчути утворення округлої або подовженої конфігурації.

Симптоми при пахвинному лімфаденіті

Збільшення лімфатичних вузлів у паху у жінок повідомляє про присутність серйозного запального процесу. Разом з локальними змінами відзначається і загальна симптоматика - підвищення температури, хоча початкових стадіях її може бути, явища інтоксикації: слабкість, втрата апетиту, біль голови.

Причини пахового лімфаденіту у жінок позначаються характері змін у структурі запалення.

Симптоми пахового лімфаденіту у жінок багато в чому залежать від типу мікроорганізму, що потрапив до лімфатичної системи.

За вірусної етіології запалені вузли збільшуються незначно, вони мобільні і ніколи не спаюються між собою.

Бактерії викликають бурхливу відповідь. На шкірі виникають болючі горбки, а шкіра гіперемована та гаряча на дотик. Запалені вузлики значно збільшені, малорухливі та можуть бути з'єднані між собою. Іноді збільшення розмірів може бути настільки вираженим, що заважає пересуватися через інтенсивний больовий синдром при ходьбі.

Збільшені протягом тривалого часу безболісні лімфатичні вузли за відсутності інших джерел інфекції – грізна ознака онкологічної патології. Це можуть бути метастази з основного вогнища або сам вузол став пухлиною.

Деякі підшкірні формування можуть мати схожі прояви на поверхні шкіри із запаленням лімфатичних вузлів у паху у жінок.

Запалену сальну або потову залозу за зовнішніми проявами можна прийняти за бактеріальний лімфаденіт, але вогнище запалення поодиноке і знаходиться неглибоко під шкірою.

При сифіліс можливе формування специфічних гранулем, які при пальпації мають особливу консистенцію.

Ліпома (доброякісна пухлина) та кіста сальної залози (атерома) абсолютно безболісні, рухливі, локалізуються у підшкірній жировій клітковині.

Більш конкретну інформацію нададуть лабораторні дослідження.

Стадії лімфаденопатії

Паховий лімфаденіт у жінок при інфекціях проходить кілька стадій розвитку:

• Катаральна;
• Гіперпластична;
• Гнійно-некротична.

Катаральна стадія

Після проникнення різного патогену відбувається розширення кровоносних судин та збільшення локального кровотоку. Розміри поки що не збільшені, але при пальпації можлива болючість.

Гіперпластична стадія

Розмноження збудника активує імунний відгук, зростає проникність судинної стінки і між клітинами збирається ексудат. Розмір вузла збільшується, він вільно промацується під шкірою. При залученні до процесу оточуючих тканин на шкірі виникає область почервоніння.

Гнійно-некротична стадія

При невчасно розпочатому лікуванні токсини, що виділяються загиблими мікроорганізмами, руйнують клітини, утворюючи всередині порожнину з гнійним вмістом. Множинна поразка лімфовузлів призводить до тяжкої інтоксикації. У разі розриву капсули та виходу гною в черевну порожнинуможуть розвинутися небезпечні життя ускладнення – перитоніт і сепсис.

Методи діагностики лімфаденіту

Огляд

Характер зміни шкірних покривів, ступінь збільшення, суміш лімфовузлів підкажуть лікарю першопричину запалення.

Загальний аналіз крові надасть інформацію про природу збудника. При вірусної етіології збільшено лімфоцити, а лейкоцитоз уражає бактеріального запалення.

Інструментальні методи діагностики

Інструментальні методи досліджень дозволяють визначити локалізацію основного вогнища.

На УЗД органів малого тазу добре видно ознаки запалення та збільшені пахвинні лімфатичні вузли. У жінок часто залучається до патологічного процесу кілька органів. Якщо залишаються сумніви щодо діагнозу можна зробити рентгенографію, комп'ютерну томографію, магніторезонансну томографію

Лабораторні методи діагностики

Для уточнення природи збудника проводять лабораторну діагностику: виробляють забір мазка зі слизової оболонки піхви та посів отриманого матеріалу.

При підозрі на онкологію роблять. Це дозволяє точно підтвердити онкопатологію, інколи ж встановити джерело метастазів.

Лікування лімфаденіту

Чим лікувати лімфаденіт пахвинної ділянки у жінок залежить від причини запалення. Така патологія рідко виникає без попереднього запалення внутрішніх органів. Лікування пахового лімфаденіту у жінок обов'язково включає ретельну санацію основного джерела інфекції, на тлі якої проводять медикаментозне, а при необхідності, хірургічне лікуванняуражених лімфовузлів.

Як консервативна терапія призначають:

• антибактеріальні препарати широкого діапазону впливу чи противірусну терапію;
• специфічні імуномодулюючі засоби (специфічні імуноглобуліни);
• зовнішні засоби з протизапальним та антисептичним ефектом (при гнійних процесах такі препарати протипоказані);
• препарати системної дії (жарознижувальні);
• фізіотерапевтичні процедури

Виявлення гнійних осередків при запаленні лімфатичних вузлів у паху в жінок може вимагати хірургічне втручання. Враховуючи особливості жіночої анатомії, область малого тазу має велике кровопостачання. Мимовільне розтин осередку гною може стати причиною сепсису.

Лікування лімфаденіту онкологічного генезу

Як лікувати лімфаденіт у паху у жінок, якщо збільшення вузлів викликане метастазами або лімфопроліферативними захворюваннями, вирішить онколог після спеціальних методів діагностики. Можливо, знадобляться курси хіміотерапії або променевої терапії.