Якутські імена та їх значення. Значення якутських імен

Якутська мова походить від тюркських. Але набув поширення серед російських, евенків та евенів, що живуть на території Якутії та суміжних республіках. Своєрідний діалект є і біля Красноярського краю. Якутська культура – ​​це суміш шаманізму та православ'я.

Трохи історії

Цікавий факт, що багато якутських імен були все-таки запозичені з російської мови. Але це легко зрозуміло. Якути вже з давніх-давен прийняли православ'я. Тому більшість їх імен – росіяни. За старих часів вони давалися при хрещенні. Стародавні імена дуже змінилися і тепер звучать на сучасний лад. Хоча між собою якути називають один одного своєю мовою, у спілкуванні з російськими - воліють офіційно прийняті варіанти, більш звичні для сторонніх.

Модель якутських імен

У час якутська модель імен тричленна. Вона складається з імені, по батькові та прізвища. І найчастіше звучить російською (Єгор Захарович Соколов). Але часто прізвища якутського походження (наприклад, Могусов). Іноді зустрічається і особисте ім'я якутською мовою. Серед прізвищ найпоширеніші – Іванов, Васильєв, Петров. Є й «церковне» походження (наприклад, Дьячковський).

Якутською мовою в основному закріпилися прості народні форми імен. Є зменшувальні форми або перетворення, що зазнали. Раніше широко використовувалися ласкаві афікси (каан, чик, ка та ін).

Вони використовуються і досі. Але більшою популярністю користуються афікси «чаан» та «лаан». Причому використовуються для людей будь-якої вікової категорії. Зменшувально-пестливі якутські імена можна зустріти не тільки в розмовах, а й у художній літературі.

Значення імен

Значення якутських імен може бути досить цікавим. Наприклад, до ухвалення православ'я одні імена давалися дітям безпосередньо при народженні, інші ж купувалися ними трохи пізніше. Початкові утворювалися від якутських апелятивів. І вибір мав різні мотиви: фізичні вади, обставини при народженні, «запобіжні» від хвороб та негараздів.

Наприклад, для обману "злих духів" ім'я, дане при народженні, вважалося забороненим. А замість нього дитині давали прізвисько. Воно й вживалося як ім'я. Для прізвиськ вибиралися тварини, назви предметів, риси характеру чи зовнішності тощо. буд. У час такі «підпільні» назви втратили етимологічне значення. Але багато якутських імен збереглися. І найчастіше належать уже людям похилого віку.

Семантика прізвиськ і зараз ясна. Вона перегукується з загальним іменником (Куобах - «заєць», Атирдьах - «вили» тощо. буд.). Найбільша група прізвиськ складається з рис характеру людини, її зовнішності, манер або фізичних недоліків. Наприклад, Болторхой (круглолиці), Сергех (чуйний) і т. д. Нерідко прізвисько давалося за назвою місцевості або її характерними ознаками.

Прізвиська іноді даються й у час. Можна зустріти якуту, що має прізвисько, друге та російське ім'я. Але все ж таки в сучасний час новонароджені отримують якутське ім'я, яке вибирається з народного епосу, популярних творів, великих річок. Але часто створюються абсолютно нові якутські імена. Наприклад, після революції з'явилися "Комунар", "Карл", "Клара".

Національні імена-прізвиська серед якутів раніше не мали явного поділу на чоловічі та жіночі. В сучасний час дещо змінилося. Деякі прізвиська стали вважатися іменами, розділятися на чоловічі та жіночі або відноситься до обох статей.

Жіночі та чоловічі імена

Якутські імена дівчаток, як і хлопчиків, походили від назви сильних звірів та птахів. Вони хіба що «ділилися» своїми властивостями з новонародженими (наприклад, Хотой - «орел»). Згодом, коли тітки ставали старшими, первісні імена чи прізвиська не зовсім відповідали носіям. В цьому випадку дитині присвоювалося додаткове ім'я, вже «доросле» (наприклад, Тарагай «лисий»).

Дівчат часто називали за назвами річок (наприклад, Олена, Яна), а хлопчиків - Вілюй, Алдан. Великою популярністю серед чоловічих імен мали легендарні якутські прародичі: Еллей, Манчаари. Або улюблених героїв легенд: Туяаріма, Ньургун. Серед жіночих імен досі популярні імена відомих якутських письменників чи їхніх героїнь. Дуже актуальними були і залишаються поетичні новоутворення. З них нерідко з'являються нові чоловічі та жіночі імена якутів.

Популярні імена

Найпопулярніші чоловічі імена:

• Айхал - бідний;
• Айхан – радість;
• Берген - влучний;
• Дохсун – завзятий;
• Нуолан – розважливий;
• Тімір – залізний;
• Толлуман – безстрашний;
• Ерхан - хоробрий кров.

• Айяна – шлях, дорога;
• Алтана – мідна;
• Керечене - прекрасна;
• Мічіє - усміхнена;
• Сайнара – думаюча;
• Нарійана – ніжна.

Варто зазначити, що якутські імена хлопчиків не мали великої різниці від дівчаток (Биллай, Айах і т. д.). Але були і виключно жіночі – Удаган, Чиський. А також тільки чоловічі – Тімірдей, Айал або Силан. В даний час приналежність до підлоги можна визначити тільки по закінченню «а».

Традиційні особисті імена зазвичай мають буквальне значення (назви тварин, рослин, інших об'єктів природи). У минулому був поширений звичай давати дитині «огидне» ім'я, щоб відлякати злих духів - відомий і в інших народів язичницький звичай. Однак зараз такі традиційні імена якщо навіть комусь і даються, то в суспільстві не використовуються.

ЖІНОЧІ ЯКУТСЬКІ ІМЕНА
Алдана - річка Алдан
Айыи Куо - прекрасне світле божество
Алтаана - мідна
Алтана - мідна
Айаана - шлях, дорога
Айяна - шлях, дорога
Айталина - світле божество
Айта - світле божество
Айталі́на — світле божество
Айина - світле божество
Айіна - світле божество
Айи - світле божество
Киталина - стерх
Киталина - стерх
Кейней — сонячна
Кюнній — сонячна
Кескілеене - майбутнє
Кескілена - майбутнє
Керечеене - прекрасна
Керечене - прекрасна
Мічіє — усміхнена
Мічіє - усміхнена
Наріяана - ніжна
Наріяна - ніжна
Ньургуйаана - пролісок
Нюргуяна — проліск
Ньургустаана - країна пролісків
Нюргустана - країна пролісків
Сайаара - літо, літня
Саяра - літо, літня
Сайнаара - думаюча
Сайнара - думаюча
Сайсари з Сайсар
Сайсари — з Сайсар
Сайини — літо, літня
Саїна - літо, літня
Сандаара - сяюча
Санда́ра — сяюча
Саргилаана - промінь
Саргилана - промінь
Сардаана - квітка сардаана
Сардана - квітка сардаана
Сахаайа - якутка
Сахая - якутка
Сахайаана - якутка
Сахаяна - якутка
Туяара - легка, повітряна
Туяарима - легка, повітряна
Туяра - легка, повітряна
Туярима – легка, повітряна
Тускулаана – майбутнє
Тускулана – майбутнє
Уйгууна - багатство
Уйгуна - багатство
Уйгулаана - багатство
Уйгулана - багатство
Хаарчаана - снігова, снігурочка
Харча́на — снігова, снігурочка

ЧОЛОВІЧІ ЯКУТСЬКІ ІМЕНА
Айаан - подорож
Айнан - подорож
Ай – винахідник
Айи - винаходити
Айаал – винаходити
Айал - винахідник
Айтал - світле божество-творець
Айхал – радість
Айхан – радість
Айхал-Мічіл - небідний
Айи Сіене — онук айи
Алгий – благословенний
Алаади - оладки
Арбай - чагарник
Атирдьах - вила
Бароон - барон
Біебей - голубчик
Болторхий - кругловидий
Брааскай - бурят
Берген - влучний
Далбарай - пташеня
Дохсун - завзятий
Дуолан - завзятий
Дьулустаан - наполегливий, цілеспрямований
Куобах - заєць
Китах - велика дерев'яна чаша
Кескіл - найкраще майбутнє
Манчаари - осока
Мічіл - посмішка, радість, щастя
Нууча - російська, русак
Нуолан - розважливий, неквапливий
Саллаат - солдат
Сулустаан - зірка
Сергех – чуйний, обережний
Толлуман - безстрашний
Тімір - залізний
Тускул - найкраще майбутнє
Уолан - чоловік
Уруй-Мічіл - радість і торжество
Ургел - сузір'я Плеяд
Хорула - приїхав з Хорули
Чоррун - різкий, грубий
Харисхан - захищає кров
Ергіс - крутий, енергійний
Ерчім - енергійний
Ерхаан - хоробрий кров
Ерхан - хоробрий кров
Еркін - чесний
Еллей - прабатько якутів

Якутська мова відноситься до тюркських мов. Він належить якутському народу, що становить основну масу корінного населення Якутської АРСР. Він поширений також у середовищі евенків, евенів і росіян, що живуть на території ЯАССР, а також у суміжних районах за межами республіки. На своєрідному діалекті якутської мови говорять долгане (саха), що живуть у Таймирському (Долгано-Ненецькому) національному окрузі Красноярського краю.

Історичні умови життя якутів були такі, що вони давно офіційно прийняли православ'я, що співіснувало з шаманізмом. Тому більшість якутських імен – росіяни. Вони навіть називаються російським за походженням словом apaспаaнньа (прозвання) і складаються з імені, по батькові та прізвища. Однак запозичені з російської мови імена зазнали якутської мови тим же звуковим перетворенням, що і всі запозичені слова, внаслідок чого їх якутське звучання сильно відрізняється від російської. Так, російське ім'я Григорій перетворилося на якутському на Киргиэлей, Федір - на Суодер, Петро - на Буотур, Роман - на Араман, Ксенофонт - на Сі-Лупіен і т. д. В даний час в офіційних випадках (документи) воліють російське написання і вимова імен, але у художній літературі допускається та його якутське написання.

Хоча власні імена давалися за старих часів при хрещенні, звучання їх у якутській мові визначалося не офіційною, а російською народною вимовою. Наприклад, те, що російське ім'я Олена звучить по-якутськи Олооно, пояснюється запозиченням народного Олена (Олена), російське Ірина перетворилося на Орууне під впливом народного Оріна (Аріна), Євдокія стала Огдооччуйа з народного Овдотья (Авдотья). Те саме можна спостерігати і в чоловічих іменах. Наприклад: Мукііте - російськ. Микита (народне Микита), Міімерей - російськ. Дмитро (народне Мітрій), Ха6ыриилла - російськ. Гаврило (народне Гаврило).

По батькові прийняті в офіційній промові серед міського та сільського населення. Їх також можна почути в селі при підкресленому ввічливому зверненні. По батькові утворюються за російським зразком, але від імен у їх якутському звучанні, а російські суфікси -ович і -івна в якутській мові змінюють своє розголос у відповідності до розголосу основи. Ср., наприклад: Баhылайа-6ыс - Васильович, Терентейебuс - Терентійович.

Охонооhойо6ус - Опанасович, Баhылайа6ына - Василівна, Теренмейебіне - Терентіївна.

Прізвища в якутській мові або просто російського походження з фонетичними змінами, або створені за їх зразком. Наприклад, Кондокуоп - Кандаков, Кондокуоба - Кандакова, Кереекін - Корякін, Кереекін - Коря-кіна, Донускуой - Донською, Донускаайа - Донська.

Російські прізвища, утворені від своїх імен, в якутською мовою набули звучання відповідно до звучання цих імен. Ср, наприклад: Дьяакибылап - Яковлєв (Дьяакип - Яків), Киргиэлейэп - Григор'єв (Кіргіелей - Григорій), Мапnыайаn - Матвєєв (Мапnыай - Матвей), Ха-бириыллайаn - Гаврилов (Хабыриилла).

Багато якутських прізвищ утворилося і від якутських слів, найчастіше прізвиськ, які в дореволюційному побуті вживалися як власні імена або разом з ними як визначення при них. Саме так і називаються герої літературних творів, що описують життя якутського народу до революції. Наприклад: Уулаах Уй6аан "сонливий Іван" (ім'я героя по-вісті Ерілік Ерістіна "Керіес туолууту"); Ба-hyaxтиир Балбаара "велика, незграбна і швидка в рухах Варвара"; Суон Суоnпуйа "тов-стая Софія"; Ыриа Ылдьаа "Пісня Ілля".

Багато сучасних прізвищ походять від прізвиськ. Наприклад: Басигасів (від прикметника баhыгас "здатний черпати"); Мандаров (мандар "вишивка, візерунок"); Сенябелів (сене6ул "приниження").

До цього роду прізвищам примикають і псевдоніми письменників: А. Доfордуурап (доfордуур "Дру-жок"); Куннук Урастюираn (В. М. Новіков); Тугунууреп (Н. М. Андрєєв). Серед псевдонімів дуже поширені прізвища, утворені від якутських слів з афікс-скай: Ойуунускай, Ойуурускай, Сунтааріскай.

Власні імена, запозичені з російської, в якутською мовою використовуються з якутськими зменшувально-пестливими афіксами. Наприклад: Дьогуордеен від Дьогуор(Єгор), Ме-хеече від Мехееле (Михайло), Байбааски від Байбал

(Павло), Семенчик від Семен (Семен), Ааніс від Аана (Анна), Оруунчук від Орууне (Оріна), Суокучче від Суокуле (Фекла), Буотукке від Буотур (Петр) та ін. Ці імена, будучи хіба що новими, більш милозвучними та самобутніми для якутського

мовної свідомості, мали дуже широке споживання і продовжують функціонувати в розмовному "зику і художній літературі. Вони, володіючи неяскравим зменшувально-ласкательним значенням, вживаються у людей різного віку. Про це свідчить часто зустрічається в літературі супровід їх прикладів. жінням типу уол "хлопчик", "юнак", оfонньйор "старий". Наприклад: Семенчик уол "хлопчик Сеня",

Даайис киис "дівчина Даша", Ааніс емехсін "стара Аннушка", Мехеече оfонньйор "старий Мі-хайла". Як нових або просто пестливих імен використовуються також усічені форми від російських імен. Наприклад: Мотуо, Мотуона від Мотуруона (Матрёна), Борускуо від Бороскуобуйа (Парков'я), Окулуун від Окулууне (Акуліна).

Поруч із цими зменшувальними іменами яку-ти використовують і російські зменшувально-лагідні форми, як фонетично змінені, і без зміни. Наприклад: Бааса – Вася, Бо-руонньа – Проня, Дуунньа – Дуня, Мааса – Маша, Міісе – Міша, Морууса – Маруся, Килабаба – Клава, Дьогуоссе – сибірськ. Єгорша.

Після революції серед якутів так само, як і серед усіх народів Радянського Союзу, почали поширюватися нові імена. Прикладом можуть бути такі чоловічі імена, як Комунар, Кім, Спартак, Марат, чи такі російські імена, як Світлана, західноєвропейські імена Альбіна, Артур, Роза, Яніна, Клара, Карл.

Останнім часом стали часто вживатися як особисті імена імена популярних героїв легенд з усної народної творчості, назви місцевостей, річок, птахів, квітів, а також поетичні новоутворення. Так наприклад, як чоловічі імена досить широкого поширення набули імена легендарних прародичів якутів: Еллей (Елляй), Омоfой (Омогою), ім'я легендарного бунтаря минулого століття Манчаари (Манчари), що виникло з прізвиська Манчаари Баhилай - "Осока Василь", а також імена на честь улюблених героїв олонхо (билин): Туйааріма (від дієслова туйаар "щебетати" (про жайворонку), Нургун (ім'я богатиря, що означає "найкращий", "славний"), Уолан (частина імені богатиря, буквально: "юнак") ) і т.д.

Як жіночі імена використовуються імена героїнь популярних творів сучасних якутських письменників: Кунней (героїня драми Суо-рун Омоллона "Кукур уус"; ім'я утворене від основи кун "сонце"), Сайсари (героїня однойменної драми Суорун).

Відзначимо також імена на честь найбільших річок Якутії: жіночі Лена (р. Лена по-якутськи Олулне) та Яна - (р. Яна); чоловічі Алдан (р. Алдан), Вілюй (р. Вілюй, по-якутськи Булуу - назва місцевості, по якій тече річка Вілюй), Томмоm (назва селища, по-якутськиТонмom - "не замерзає"); імена від назв птахів, оспівувані у творах усної народної творчості,-переважно жіночі: Куорегей "жайворонок", Куорегейчеене"жайвороночок", Киталикчаана "жу-равлик".

Нові імена утворюються від назв різних предметів, в будь-якому відношенні привабливих для людини. Це дуже цікаво, оскільки за старих часів імена дітям зазвичай давалися з метою збереження їхнього життя від підступів злих духів. Щоб обдурити духів, імена зазвичай давались такі, які не викликали до себе інтереси. Це були переважно назви різних малоприємних, а часто і просто неприємних предметів, які зазвичай замінювалися офіційним ім'ям з віком або іноді залишалися у людей на все життя як друге, неофіційне ім'я.

Нові імена утворюють зменшувально-лагідні форми за допомогою афіксів -лаан і -чаан.

Цікавою особливістю жіночих імен є афікс-а, перенесений, мабуть, з російських жіночих імен.

Якутська мова відноситься до тюркських мов. Він належить якутському народу, що становить основну масу корінного населення Якутської АРСР. Він поширений також серед евенків, евенів і росіян, що живуть біля ЯАССР, а також у суміжних районах поза республіки. На своєрідному діалекті якутської мови говорять долгани (саха), що живуть у Таймирському (Довгано-Ненецькому) національному окрузі Красноярського краю.

Історичні умови життя якутів були такі, що давно офіційно прийняли православ'я, що співіснувало з шаманізмом. Тому більшість якутських імен – росіяни. Вони навіть називаються російським за походженням словом apaспаaннa(прозвання) і складаються з імені, по батькові та прізвища. Однак запозичені з російської мови імена зазнали якутської мови тим же звуковим перетворенням, що і всі запозичені слова, внаслідок чого їх якутське звучання сильно відрізняється від російської. Так, російське ім'я Григорій перетворилося на якутському на Кіргіелій, Федір - в Суодер, Петро - в Буотур, Роман - в Арамаан, Ксенофонт - в Сілупіені т. д. В даний час в офіційних випадках (документи) воліють російське написання та вимова імен, але в художній літературі допускається і їх якутське написання.

Хоча власні імена давалися за старих часів при хрещенні, звучання їх у якутській мові визначалося не офіційною, а російською народною вимовою. Наприклад, те, що російське ім'я Олена звучить по-якутськи Олооно, пояснюється запозиченням народного Олена (Олена), російське Ірина перетворилося на Оруунепід впливом народного Оріна (Аріна), Євдокія стала Огдооччуйаз народного Овдотья (Авдотья). Те саме можна спостерігати і в чоловічих іменах. Наприклад: Мукііте- російськ. Микита (народне Микита), Мієрей- російськ. Дмитро (народне Мітрій), Ха6ирилла- російськ. Гаврило (народне Гаврило).

По батькові прийняті в офіційній промові серед міського та сільського населення. Їх також можна почути у селі при підкресленому ввічливому зверненні. По-батькові утворюються за російським зразком, але від імен у їх якутському звучанні, а російські суфікси — овичі - овнав якутській мові змінюють своє розголос у відповідності до розголосу основи. СР, наприклад: Баhилайа6ыс- Васильович, Терентейбес- Терентійович.

Охонооhойо6ус- Опанасович, Баhилайа6ина- Василівно, Теренмеебіне

— Терентіївно.

Прізвища якутською мовою або просто російського походження з фонетичними змінами, або створені за їх зразком. Наприклад, Кондокуоп- Кандаков, Кондокуоба- Кандакова, Кереекін- Корякін, Кереєкіне- Корякіна, Донускуой- Донський, Донускаайа- Донська.

Російські прізвища, утворені від своїх імен, в якутською мовою набули звучання відповідно до звучання цих імен. СР, наприклад: Дяакибулап- Яковлєв ( Дьяакип- Яків), Кіргіелейеп- Григор'єв ( Кіргіелей- Григорій), Мапніайан- Матвєєв ( Мапай- Матвій), Хабириллайан- Гаврилов ( Хабирилла- Гаврило).

Багато якутських прізвищ утворилося і від якутських слів, найчастіше прізвиськ, які в дореволюційному побуті вживалися як власні імена або разом з ними як визначення при них. Саме так і називаються герої літературних творів, що описують життя якутського народу до революції. Наприклад: Уулаах Уй6аан'сонливий Іван' (ім'я героя повісті Ерілік Ерістіна «Керіес туолууту»); Баhіaxтиир Балбаара'велика, незграбна і швидка у рухах Варвара'; Суон Суонпуя'товста Софія'; Ыриа Ылдьаа'Пісня Ілля'.

Багато сучасних прізвищ походять від прізвиськ. Наприклад: Басигасів(від прикметника баhигас'здатний черпати'; Мандаров (мандар'вишивка, візерунок'); Сенябелів (сен6uл'приниження').

До цього роду прізвищ примикають і псевдоніми письменників: А. Дофордуурап (дофордуур'дружок'); Куннук Урастюираn(В. М. Новіков); Тугунууреп(Н. М. Андрєєв). Серед псевдонімів дуже поширені прізвища, утворені від якутських слів з афіксом. скай: Ойуунускай, Ойуурускай, Сунтааріскай.

Власні імена, запозичені з російської, в якутською мовою використовуються з якутськими зменшувально-пестливими афіксами. Наприклад: Дьогуордеенвід Дьогуор(Єгор), Мехеече від Мехееле(Михайло), Байбааски від Байбал

(Павло), Семенчик від Семен(Насіння), Ааніс від Аана(Ганна), Оруунчук від Орууне(Оріна), Суокучче від Суокуле(Фекла), Буотукке від Буотур(Петро) та інших. Ці імена, будучи хіба що новими, більш милозвучними і самобутніми для якутського

мовної свідомості, мали дуже широке вживання і продовжують функціонувати у розмовній «мові та художній літературі. Вони, володіючи неяскравим зменшувально-пестливим значенням, використовуються у людей різного віку. Про це свідчить супровід їх додатком типу, що часто зустрічається в літературі. уол'хлопчик', 'юнак', проfонньйор'старий'. Наприклад: Семенчик уол'хлопчик Сеня',

Даайис киис'дівчина Даша', Ааніс емехсін‘стара Аннушка’, Мехеече проfонньйор'старий Михайла'. Як нові або просто пестливі імена використовуються також усічені форми від російських імен. Наприклад: Мотуо, Мотуона від Мотуруона(Матрена), Борускуо від Бороскуобуйа(Прасковья), Окулуун від Окулууне(Акуліна).

Поруч із цими зменшувальними іменами якути використовують і російські зменшувально-пестливі форми, як фонетично змінені, і без зміни. Наприклад: Бааса- Васю, Боруоння- Проня, Дууння- Дуня, Мааса- Маша, Мііссе- Мишко, Морууса- Маруся, Кілааба- Клаво, Дьогуоссе-Сибірськ. Єгорша.

Після революції серед якутів так само, як і серед усіх народів Радянського Союзу, почали поширюватися нові імена. Прикладом можуть бути такі чоловічі імена, як Комунар, Кім, Спартак, Марат, або такі російські імена, як Світлана, західноєвропейські імена Альбіна, Артур, Роза, Яніна, Клара, Карл.

Останнім часом стали часто вживатися як особисті імена імена популярних героїв легенд з усної народної творчості, назви місцевостей, річок, птахів, квітів, а також поетичні новоутворення. Так наприклад, як чоловічі імена досить широке поширення отримали імена легендарних прародичів якутів: Еллей(Елляй), Омоfой(Омогою), ім'я легендарного бунтаря минулого століття Манчаари(Манчари), що виникло з прізвиська Манчаари Баhилай'Осока Василь', а також імена на честь улюблених героїв олонхо (билин): Туйааріма(від дієслова туйаар'щебетати' (про жайворонку), Ньургун(ім'я богатиря, що означає 'найкращий', 'славний'), Уолан(частина імені богатиря, буквально: 'юнак') тощо.

Як жіночі імена використовуються імена героїнь популярних творів сучасних якутських письменників: Кунней(героїня драми Суорун Омоллона «Кукур уус»; ім'я утворене від основи кун'сонце'), Сайсари(Героїня однойменної драми Суорун Омоллона).

Відзначимо також імена на честь найбільших річок Якутії: жіночі Олена(р. Олена по-якутськи Олулне) та Яна- (Р. Яна); чоловічі Алдан(Р. Алдан), Вілюй(р. Вілюй, по-якутськи Булуу — назва місцевості, якою тече річка Вілюй), Томм(назва селища, по-якутськи Тономом- 'Не замерзає'); імена від назв птахів, що оспівуються у творах усної народної творчості,переважно жіночі: Куорегей'жайворонок', Куорегейчеене'жайвороночок', Киталикчаана'журавлик'.

Нові імена утворюються від назв різних предметів, у будь-якому відношенні привабливих для людини. Це дуже цікаво, оскільки за старих часів імена дітям зазвичай давалися з метою збереження їхнього життя від підступів злих духів. Щоб обдурити духів, імена зазвичай давалися такі, які викликали себе інтересу. Це були переважно назви різних малоприємних, а часто й просто неприємних предметів, які зазвичай замінювалися офіційним ім'ям із віком або іноді залишалися у людей на все життя як друге, неофіційне ім'я.

Нові імена утворюють зменшувально-пестливі форми за допомогою афіксів. лаан та -чаан.

Цікавою особливістю жіночих імен є афікс. а, Перенесений, мабуть, з російських жіночих імен

У списку виділені імена, запозичені з російської мови, нові імена, а також імена, утворені з запозичених імен.

Традиційні особисті імена зазвичай мають буквальне значення (назви тварин, рослин, інших об'єктів природи). У минулому був поширений звичай давати дитині «огидне» ім'я, щоб відлякати злих духів - відомий і в інших народів язичницький звичай. Однак зараз такі традиційні імена якщо навіть комусь і даються, то в суспільстві не використовуються.

Значення Якутських імен

Жіночі якутські імена

Алдана- Річка Алдан
Айи Куо- красиве світле божество
Алтаана- мідна
Алтана- мідна
Айаана- шлях, дорога
Айяна- шлях, дорога
Айталина- світле божество
Айта- світле божество
Айталі́на- світле божество
Айина- світле божество
Айіна- світле божество
Айи- світле божество
Киталина- стерх
Киталина- стерх
Күнней- Сонячна
Кюнній- Сонячна
Кескілеене- Майбутнє
Кескілена- Майбутнє
Керечеене- Прекрасна
Керечене- Прекрасна
Мічіє- усміхнена
Мічіє- усміхнена
Наріяана- ніжна
Наріяна- ніжна
Ньургуйаана- проліск
Нюргуяна- проліск
Ньургустаана-країна пролісків
Нюргустана- країна пролісків
Сайаара- Літо, літня
Саяра- Літо, літня
Сайнаара- думаюча
Сайнара- думаюча
Сайсаари- із Сайсар
Сайсари- із Сайсар
Сайїїна- Літо, літня
Саїна- Літо, літня
Сандаара- сяюча
Сандара- сяюча
Саргилаана- промінь
Саргилана- промінь
Сардаана- квітка сардаану
Сардана -квітка сардаану
Сахаайа- якутка
Саха- якутка
Сахайаана- якутка
Сахаяна- якутка
Туяара- легка, повітряна
Туйааріма- легка, повітряна
Туяра- легка, повітряна
Туярима- легка, повітряна
Тускулаана- Майбутнє
Тускулана- Майбутнє
Уйгууна- багатство
Уйгуна- багатство
Уйгулаана- багатство
Уйгулана- багатство
Хаарчаана- снігова, снігурочка
Харчана- снігова, снігурочка

Чоловічі якутські імена

Айан- Подорож
Айнан- Подорож
Ай- винахідник
Айи- Винаходити
Айал- Винаходити
Айал- винахідник
Айтал- світле божество-творець
Айхал- Радість
Айхан- Радість
Айхал-Мічіл- бідний
Айи Сіене- Онук айии
Алгий- благословенний
Алаади- оладки
Арбай- чагарник
Атирдьях- вила
Бароон- барон
Біебей- голубчик
Болторхий- Круглолиць
Брааскай- бурять
Берген- влучний
Далбарай- пташеня
Дохсун- завзятий
Дуолан- завзятий
Дюлустаан- завзятий, цілеспрямований
Куобах- заєць
Китах- велика дерев'яна чаша
Кескіл- найкраще майбутнє
Манчаари- осока
Мічил- посмішка, радість, щастя
Нууча- російська, русак
Нуолан- Розважливий, повільний
Саллаат- солдат
Сулустаан- зірка
Сергех- чуйний, обережний
Толуман- безстрашний
Тімір- залізний
Тускул- найкраще майбутнє
Уолан- Чоловік
Уруй-Мічіл- радість та урочистість
Ургел- сузір'я Плеяд
Хорула- приїхав з Хорули
Чоррун- різкий, грубий
Харісхан- захищає кров
Ергіс- крутний, енергійний
Ерчім- енергійний
Ерхаан- хоробрий кров
Ерхан- хоробрий кров
Еркін- чесний
Еллей- прабатько якутів

Однак запозичені з російської мови імена зазнали якутської мови тим же звуковим перетворенням, що і всі запозичені слова, внаслідок чого їх якутське звучання сильно відрізняється від російської. Так, російське ім'я Григорій перетворилося на якутському на Киргиэлей, Федір - на Суодер, Петро - на Буотур, Роман - на Арамаан, Ксенофонт - на Силuпіен тощо. буд. Нині у офіційних випадках (документи) воліють російське написання і вимова імен , але у художній літературі допускається та його якутське написання.

Хоча власні імена давалися за старих часів при хрещенні, звучання їх у якутській мові визначалося не офіційною, а російською народною вимовою. Наприклад, те, що російське ім'я Олена звучить по-якутськи Олооно, пояснюється запозиченням народного Олена (Олена), російське Ірина перетворилося на Оруун під впливом народного Оріна (Аріна), Євдокія стала Огдооччуйа з народного Овдотья (Авдотья). Те саме можна спостерігати і в чоловічих іменах. Наприклад: Мукііте - російськ. Микита (народне Микита), Міімерей - російськ. Дмитро (народне Мітрій), Ха6ыриилла - російськ. Гаврило (народне Гаврило).

По батькові прийняті в офіційній промові серед міського та сільського населення. Їх також можна почути у селі при підкресленому ввічливому зверненні. По батькові утворюються за російським зразком, але від імен у їх якутському звучанні, а російські суфікси -ович і -івна в якутській мові змінюють своє розголос у відповідності до розголосу основи. Ср., наприклад: Баhылайа6ыс - Васильович, Терентейебuс - Терентійович.

Охонооhойо6ус - Опанасович, Баhылайа6ына - Василівна, Теренмейебіне-Терентіївна.

Прізвища якутською мовою або просто російського походження з фонетичними змінами, або створені за їх зразком. Наприклад, Кондокуоп - Кандаков, Кондокуоба - Кандакова, Кереекін - Корякін, Кереекін - Корякіна, Донускуой - Донською, Донускаайа - Донська.

Російські прізвища, утворені від своїх імен, в якутською мовою набули звучання відповідно до звучання цих імен. Порівн., наприклад: Дьяакибылап - Яковлєв (Дьяакип - Яків), Киргиэлейэп - Григор'єв (Киргиэлей - Григорій), Мапnыайаn - Матвєєв (Мапnыай - Матвей), Хабириллайаn - Гаврилов (Хабирилила - Гавриил).

Багато якутських прізвищ утворилося і від якутських слів, найчастіше прізвиськ, які в дореволюційному побуті вживалися як власні імена або разом з ними як визначення при них. Саме так і називаються герої літературних творів, що описують життя якутського народу до революції. Наприклад: Уулаах Уй6аан "сонливий Іван" (ім'я героя повісті Ерілік Ерістіна "Керіес туолууту"); Баhіaxтиир Балбаара "велика, незграбна і швидка в рухах Варвара"; Суон Суонпуя "товста Софія"; Ыриа Ылдьаа "Пісня Ілля".

Багато сучасних прізвищ походять від прізвиськ. Наприклад: Басигасов (від прикметника баhыгас "здатний черпати"); Мандаров (мандар "вишивка, візерунок"); Сенябелів (сене6ул "приниження").

До цього роду прізвищ примикають і псевдоніми письменників: А. Доfордуурап (доfордуур "дружок"); Куннук Урастюираn (В. М. Новіков); Тугунууреп (Н. М. Андрєєв). Серед псевдонімів дуже поширені прізвища, утворені від якутських слів з афікс-скай: Ойуунускай, Ойуурускай, Сунтааріскай.

Власні імена, запозичені з російської, в якутською мовою використовуються з якутськими зменшувально-пестливими афіксами. Наприклад: Дьогуордеен від Дьогуор (Єгор), Мехеече від Мехееле (Михайло), Байбааски від Байбал

(Павло), Семенчик від Семен (Семен), Ааніс від Аана (Анна), Оруунчук від Орууне (Оріна), Суокучче від Суокуле (Фекла), Буотукке від Буотур (Петр) та ін. Ці імена, будучи хіба що новими, більш милозвучними та самобутніми для якутського

мовної свідомості, мали дуже широке вживання і продовжують функціонувати в розмовній "мові та художній літературі. Вони, володіючи неяскравим зменшувально-пестливим значенням, вживаються у людей різного віку. Про це свідчить часто зустрічається в літературі супровід їх додатком типу уол "хлопчик", " юнак", оfонньйор "старий". Наприклад: Семенчик уол "хлопчик Сеня",

Даайис киис "дівчина Даша", Ааніс емехсін "стара Аннушка", Мехеече оfонньйор "старий Михайла". Як нові або просто пестливі імена використовуються також усічені форми від російських імен. Наприклад: Мотуо, Мотуона від Мотуруона (Матрёна), Борускуо від Бороскуобуйа (Парков'я), Окулуун від Окулууне (Акуліна).

Поруч із цими зменшувальними іменами якути використовують і російські зменшувально-пестливі форми, як фонетично змінені, і без зміни. Наприклад: Бааса – Вася, Боруоннья – Проня, Дуунньа – Дуня, Мааса – Маша, Міісе – Міша, Морууса – Маруся, Килаба – Клава, Дьогуоссе – Сибірськ. Єгорша.

Після революції серед якутів так само, як і серед усіх народів Радянського Союзу, почали поширюватися нові імена. Прикладом можуть бути такі чоловічі імена, як Комунар, Кім, Спартак, Марат, чи такі російські імена, як Світлана, західноєвропейські імена Альбіна, Артур, Роза, Яніна, Клара, Карл.

Останнім часом стали часто вживатися як особисті імена імена популярних героїв легенд з усної народної творчості, назви місцевостей, річок, птахів, квітів, а також поетичні новоутворення. Так наприклад, як чоловічі імена досить широкого поширення набули імена легендарних прародичів якутів: Еллей (Елляй), Омоfой (Омогой), ім'я легендарного бунтаря минулого століття Манчаари (Манчари), що виникло з прізвиська Манчаари Баhилай "Осока Василь", а також імена честь улюблених героїв олонхо (билін): Туйааріма (від дієслова туйаар "щебетати" (про жайворонку), Ньургун (ім'я богатиря, що означає "кращий", "славний"), Уолан (частина імені богатиря, буквально: "юнак") і т.д. д.

Як жіночі імена використовуються імена героїнь популярних творів сучасних якутських письменників: Кунней (героїня драми Суорун Омоллона "Кукур уус"; ім'я утворене від основи кун "сонце"), Сайсари (героїня однойменної драми Суорун Омоллона).

Відзначимо також імена на честь найбільших річок Якутії: жіночі Лена (р. Лена по-якутськи Олулне) та Яна - (р. Яна); чоловічі Алдан ( нар. Алдан), Вілюй ( нар. Вілюй, по-якутськи Булуу - назва місцевості, якою тече річка Вілюй), Томмоm (назва селища, по-якутськи Тонмom - "не замерзає"); імена від назв птахів, оспівувані у творах усної народної творчості, переважно жіночі: Куорегей "жайворонок", Куорегейчеене "жайвороночок", Киталикчаана "журавлик".

Нові імена утворюються від назв різних предметів, у будь-якому відношенні привабливих для людини. Це дуже цікаво, оскільки за старих часів імена дітям зазвичай давалися з метою збереження їхнього життя від підступів злих духів. Щоб обдурити духів, імена зазвичай давалися такі, які викликали себе інтересу. Це були переважно назви різних малоприємних, а часто й просто неприємних предметів, які зазвичай замінювалися офіційним ім'ям із віком або іноді залишалися у людей на все життя як друге, неофіційне ім'я.

Нові імена утворюють зменшувально-пестливі форми за допомогою афіксів -лаан та -чаан.

Цікавою особливістю жіночих імен є афікс-а, перенесений, мабуть, із російських жіночих імен.