ТемаПризначення види та влаштування обладнання для отримання повітряно-механічної піни

Вид заняття: класно-групове

Час, що відводиться: 1 навчальна година.

Література: підручник «Пожежна техніка»

Розгорнутий план занять.

Піноутворювачі загального призначеннявиготовляються на основі дешевої та доступної сировини. Використовуються для отримання піни та розчинів змочувачів.

Призначені для гасіння пожеж нафтопродуктів, дерева, тканини, паперу, торфу, бавовни, каучуку, пластмас та ін. Служать для отримання піни низької, середньої кратності та високої.

До них відносяться:

• ТЕАС – А

Перетворювачі цільового призначення

Піноутворювачі цільового призначеннядля отримання піни, при гасінні пожеж нафтопродуктів та різних класів горючих рідин найбільш пожежонебезпечних об'єктів, а також для застосування з морською водою, за низької температури та інших особливих умов. Деякі з них виготовляються на основі дефіцитної дорогої сировини.

До них відносяться:

Плівкоутворюючий

• Універсальний

Фізико-хімічні та вогнегасні властивості пін.

Вогнегасні піни поділяються на хімічну та повітряно-механічну.

Хімічна піна(кратність до 6) отримують в результаті хімічної реакції між кислою та лужною частинами:

Fe2(S04)3+6NaHC03-)-3Na2S04+2Fe(OH)3+6C02

H2 S04+2 NaHC03-> Na2 S04+2 C02+2 H20

Повітряно-механічна піна виходить шляхом механічного переміщення трьох компонентів: води, піноутворювача та повітря.

Відповідно до ГОСТ 12.1.114-82 ВМП поділяється на три види:

ВМП низької кратності<20 (для расчетов К=10) ВМП

середньої кратності 20^К^200 (для розрахунків К=100)

ВМП високої кратності К>200 (для розрахунків К=1000)

Фізико-хімічні та вогнегасні властивості пін та область їх застосування .

Вогнегасні піни є сукупністю бульбашок. ,

що складаються з

рідинної оболонки, заповненої повітрям чи газами, тобто. піна - це

концентрована емульсія газу та в рідині.

Хімічна піна складаєтьсяна 80% С02 (вуглекислого газу), 19,7% водного розчину та 0,3% піноутворюючих речовин.

ВМП складається з 83-99,6% повітря та 0,4-17% водного розчину ПЗ.

Основними властивостями пін незалежно від способу їх отримання є:

1. Кратність піни- це відношення обсягу піни до обсягу піноутворюючої рідини. Кратність залежить від типу, якості та концентрації ПЗ у воді, від конструкції пінного приладу, від напору перед розпилювачем і від температури повітря, що підсмоктується.

2. Стійкість піни- Це здатність протистояти руйнуванню протягом певного часу. Стійкість піни - це час, протягом якого піна руйнується на 50% початкового обсягу. Стійкість залежить: від виду ПЗ, властивостей та температури речовин, з якими вона взаємодіє, способу подачі, висоти пінного шару. т = 3,8-18хв (САМПО - кілька годин)

3. Висока теплоємність- піна, руйнуючись, охолоджує палаючі речовини (будівельні конструкції, ЛЗР та ГР) за рахунок наявного в її структурі водного розчину піноутворювача.

4. Невелика щільність 4-170 кг/м3. Щільність залежить від кратності піни, Піна плаває на поверхні рідин, не створює надмірного навантаження на покриття, унеможливлює втрату стійкості судна при гасінні пожеж.

5. Низька теплопровідність- Вона близька до теплопровідності нерухомих газів. Це дозволяє використовувати піну як теплоізоляційний екран від дії променистої енергії.

6.Ізолююча здатність- при гасінні піною, шар піни перешкоджає проникненню парів у зону горіння та тепла із зони горіння до поверхні речовини.

7. В'язкістьь - здатність піни до розтікання.

8. Дисперсність- Ступінь подрібнення тобто. розміри бульбашок. Зі збільшенням дисперстності піни, зростає час її існування, в'язкість та парогазонепроникність.

Спосіб отримання пін та призначення для пожежогасіння:

Піна низької кратності - стволи СВЕ; СВПЕ; ОРТ-50 з насадкою– гасіння бавовни та споріднених речовин, так само застосовується для гасіння гуми образних виробів та паралону.

Піна середньої кратності – ДПС-600; ДПС-800; ДПС – 2000- Гасіння ЛЗР.

Піна високої кратності- Виходить ТІЛЬКИ за допомогою пожежного димососу. Гасіння об'ємних пожеж (підвали). У цій піні можна дихати.

Схеми бойового розгортання з подачею ВМП

Визначити розрахункові витрати піноутворювача та води, тип та кількість піногенераторів при гасінні пожежі піною середньої кратності в резервуарі залежно від їх конструкції, а також піною низької кратності, що подається у шар нафтопродукту.

Вихідні дані:

Резервуар місткістю 10000 м 3 зі стаціонарним дахом (СК) або резервуар з понтоном (СП), або резервуар з плаваючим дахом (ПК);

Зберігається нафтопродукт - нафта з температурою спалаху менше 28 ° С;

Жорсткість води для приготування розчину піноутворювача до 10 мг екв/л;

Марка піноутворювача для гасіння піною середньої кратності - ПО-1Д, для гасіння піною низької кратності, що подається в шар продукту - ФОРЕТОЛ.

Піна середньої кратності

За табл. 4.1., залежно від марки піноутворювача (ПЗ - 1Д), визначаємо нормативну інтенсивність подачі розчину - 0,08 л/(см 2). Залежно від жорсткості води (до 10 мг екв/л) визначаємо робочу концентрацію піноутворювача в розчині - 6%.

Для наземних резервуарів СК та СП за табл. 4.2. визначаємо:

Тип піногенераторів – ГПСС – 2000;

Для наземного резервуару з ПК за табл. 4.3. визначаємо:

Розрахункова витрата розчину піноутворювача – 24 л/с;

Тип піногенераторів – ГПС – 600;

Кількість піногенераторів – 4 шт.

Піна низької кратності

За таблицею 4.4. визначаємо нормативну інтенсивність подачі розчину – 0,08 л/(с·м 2).

Залежно від жорсткості води (до 10 мг екв/л) визначаємо робочу концентрацію піноутворювача в розчині - 5%.

Для наземних резервуарів за таблицею 17. Визначаємо:

Розрахункова витрата розчину піноутворювача – 60 л/с;

Тип піногенераторів – ВПГ – 20;

Кількість піногенераторів – 3 шт.

Таблиця 4.1

Визначення робочої концентрації піноутворювача у розчині

Вид нафторідини	Нормативна інтенсивність подачі розчину залежно від виду ПЗ,л/c·м 2 Робоча концентрація ПЗ залежно від виду води
ПЗ загального призначення	ПЗ спеціального призначення
ПО-1 ПО-6 ПО-1Д	ПО-ЗАЇ	ТАЕС	САМПО	Фторсинтетичні ПЗ: форетол універсальний підшаровий
при подачі на пов-ть нафти	при подачі в шар нафти
Жорсткість води, (мг·екв)/л
до	cв 10 до 30	св 30	до	cв 10 до 30	св 30	до	cв 10 до 30	св 30	до	cв 10 до 30	св 30	до	cв 10 до 30	св 30	до	cв 10 до 30	св 30
Піна середньої кратності	Піна низ-й кр-ти
Нафта та ін. нафти з температурою спалаху менше 28 ° С	0,08	0,08	0,08	0,065	0,04	0,08
											-			-			-
Бензини	0,08	0,06	0,06	0,06	0,04	0„08
											-			-			-
Нафта та ін. нафти з температурою спалаху понад 28°С	0,05	0,05	0,05	0,04	-	0,06
											-	-	-	-			-
Нафта у суміші з газовим конденсатом до 5	0,12	0,12	0,12	0,09	0,04	0,1
											-			-			-

Таблиця 4.2

Визначення розрахункової витрати розчину піноутворювача та кількості ДПС (ДПСЗ) для гасіння резервуарів

Захищена площа, м 2	Номінальний обсяг наземного резервуару СК та СП, м 3	Розрахункова витрата розчину, л/(см 2). Кількість ДПС (ДПСШ), шт.
Інтенсивність подачі розчину, л/(с·м 2).
0,04	0,05	0,06	0,065	0,08	0,09	0,1	0,12
До 50		12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---
50 – 100		12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---
100 – 150		12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---	18 (3) ---	18 (3) ---	18 (3) ---
150 – 200		12 (2) ---	12 (2) ---	12 (2) ---	18 (3) ---	18 (3) ---	18 (3) ---	24 (4) 40 (2)	24 (4) 40 (2)
200 – 250		12 (2) ---	18 (3) ---	18 (3) ---	18 (3) ---	24 (4) 40 (2)	24 (4) 40 (2)	30 (5) 40 (2)	30 (5) 40 (2)
250 – 300		12 (2) ---	18 (3) ---	18 (3) ---	24 (4) 40 (2)	24 (4) 40 (2)	30 (5) 40 (2)	30 (5) 40 (2)	36 (6) 40 (2)
300 – 350		18 (3) ---	18 (3) ---	24 (4) 40 (2)	24 (4) 40 (2)	30 (5) 40 (2)	36 (6) 40 (2)	36 (6) 40 (2)	42 (7) 60 (3)
350 – 400		18 (3) ---	24 (4) 40 (2)	24 (4) 40 (2)	30 (5) 40 (2)	36 (6) 40 (2)	36 (6) 40 (2)	42 (7) 40 (2)	48 (8) 60 (3)
400 – 450		18 (3) ---	24 (4) 40 (2)	30 (5) 40 (2)	30 (5) 40 (2)	36 (6) 40 (2)	42 (7) 60 (3)	48 (8) 60 (3)	54 (9) 60 (3)
450 – 500		24 (4) 40 (2)	30 (5) 40 (2)	30 (5) 40 (2)	36 (6) 40 (2)	42 (7) 40 (2)	48 (8) 60 (3)	54 (9) 60 (3)	60 (10) 60 (3)
500 – 600		24 (4) 40 (2)	30 (5) 40 (2)	36 (6) 40 (2)	42 (7) 40 (2)	48 (8) 60 (3)	54 (9) 60 (3)	60 (10) 60 (3)	--- 80 (4)
600 – 700		30 (5) 40 (2)	36 (6) 40 (2)	48 (8) 60 (3)	48 (8) 60 (3)	60 (10) 60 (3)	--- 80 (4)	--- 80 (4)	--- 100 (5)
700 – 1000		42 (7) 40 (2)	48 (8) 60 (3)	60 (10) 60 (3)	--- 80 (4)	--- 80 (4)	--- 100 (5)	--- 100 (5)	--- 120 (6)
1000 – 1300		54 (9) 60 (3)	--- 80 (4)	--- 80 (4)	--- 100 (5)	--- 120 (6)	--- 120 (6)	--- 140 (7)	--- 160 (8)
1300 – 1600		--- 80 (4)	--- 80 (4)	--- 100 (5)	--- 120 (6)	--- 140 (7)	--- 160 (8)	--- 160 (8)	--- 200(10)
1600 – 2000		--- 80 (4)	--- 100 (5)	--- 120 (6)	--- 140 (7)	--- 160 (8)	--- 180 (9)	--- 200(10)	--- 240(12)
2000 – 2500		--- 100 (5)	--- 140 (7)	--- 160 (8)	--- 180 (9)	--- 200(10)	--- 240(12)	--- 260(13)	--- 300(15)
2500 – 3000		--- 120 (6)	--- 160 (8)	--- 180 (9)	--- 200(10)	--- 240(12)	--- 280(14)	--- 300(15)	--- 360(18)

1. У дужках наводяться розрахункові дані щодо кількості ДПС для гасіння резервуарів.

2. У чисельнику дробу наводяться дані для ГПС – 600, у знаменнику для ГПС – 2000

Таблиця 4.3

Визначення розрахункової витрати розчину піноутворювача та кількості ГПС для гасіння резервуарів з плаваючим дахом

Номінальний обсяг резервуару ПК, м3	Периметр резервуару ПК,м3	Розрахункова витрата розчину ПЗ, л/с Кількість ГПС, шт
		2 (4)
2 (12)
		2 (4)
2 (12)
		3 (6)
3 (18)
		3 (6)
3 (18)
		4 (8)
4 (24)
		-
5 (30)
		-
6 (36)
		-
8 (48)
		-
8 (48)
		-
11 (66)

Примітки:

1. У дужках наводяться розрахункові дані щодо витрати розчину понеутворювача для гасіння резервуарів з плаваючим дахом.

2. У чисельнику дробу наводяться дані для ГПС – 200, у знаменнику для ГПС –600.

3. Кількість ДПС, наведених у таблиці, є мінімальною незалежно від площі гасіння пожежі.

Таблиця 4.4

Визначення розрахункової витрати фторсинтетичного піноутворювача та кількості піногенераторів типу ВПГ при подачі низької піни в шар

нафтопродукту

Захищена площа резервуара, м 2	Номінальний обсяг резервуару СК та СП, м 3	Розрахункова витрата розчину, л/(с·м) Кількість ВПГ, шт
Інтенсивність подачі розчину, л/(с·м)
0,06	0,08	0,1
До 50		20 (2) ---	20 (2) ---	20 (2) ---
50 – 100		20 (2) ---	20 (2) ---	20 (2) ---
		20 (2) ---	20 (2) ---	20 (2) ---
		20 (2) ---	30 (3) 40 (2)	30 (3) 40 (2)
		30 (3) 40 (2)	30 (3) 40 (2)	40 (4) 40 (2)
		41 (4) 40 (2)	60 (6) 60 (3)	70 (7) 80 (4)
		80 (8) 80 (4)	110 (11) 120 (6)	130 (13) 140 (7)
		100 (10) 100 (5)	140 (14) 140 (7)	170 (17) 180 (9)
		160 (16) 160 (8)	210 (21) 220 (11)	260 (26) 260 (13)
		180 (18) 180 (9)	240 (24) 240 (12)	290 (29) 300 (15)

Примітка:

1. У дужках наводяться розрахункові дані щодо кількості ВПГ для гасіння резервуарів.

2.У чисельнику та знаменнику дробу наводяться дані відповідно для ВПГ – 10 та ВПГ – 20.

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ВСТАНОВОК ПОЖЕЖОГРУШЕННЯ ВОДОЮ, ПІНОЮ НИЗЬКОЮ І СЕРЕДНЬОЮ КАРТНОСТІ

1. Вихідними даними для розрахунку установок є параметри, наведені у п. 4.2.

2. У зоні приймання, упаковки та відправлення вантажів складських приміщень з висотним стелажним зберіганням при висоті приміщення від 10 до 20 м значення інтенсивності та площі для розрахунку витрати води, розчину піноутворювача за групами 5, 6 та 7, наведені у п. 4.2, повинні бути збільшені з розрахунку 10% кожні 2 м висоти.

3. Діаметри трубопроводів установок слід визначати гідравлічним розрахунком, при цьому швидкість руху води та розчину піноутворювача у трубопроводах повинна становити не більше 10 м/с.

Діаметри всмоктувальних трубопроводів установок слід визначати гідравлічним розрахунком, при цьому швидкість руху води в трубопроводах повинна становити не більше ніж 2,8 м/с.

4. Гідравлічний розрахунок трубопроводів слід виконувати за умови водопостачання цих установок лише від основного водоживильника.

5. Тиск біля вузла управління має бути не більше ніж 1,0 МПа.

6. Розрахункова витрата води, розчину піноутворювача, л  з -1 , через зрошувач (генератор) слід визначати за формулою

де - коефіцієнт продуктивності зрошувача (генератора), що приймається за технічною документацією на виріб; - Вільний напір перед зрошувачем (генератором), м вод. ст.

7. Мінімальний вільний напір для зрошувачів (спринклерних, дренчерних) з умовним діаметром вихідного отвору:

d y= 8 ... 12 мм - 5 м вод. ст.,

d y= 15 ... 20 мм - 10 м вод. ст.

8. Максимальний допустимий тиск для зрошувачів (спринклерних, дренчерних) 100 м вод. ст.

9. Витрата води, розчину піноутворювача необхідно визначати добутком нормативної інтенсивності зрошення на площу для розрахунку витрати води, розчину піноутворювача (див. таблиці 1-3, розділ 4).

Витрата води на внутрішній протипожежний водопровід має сумуватися з витратою води на автоматичне встановлення пожежогасіння.

Необхідність підсумовування витрат води, розчину піноутворювача спринклерної та дренчерної установок визначається технологічними вимогами.

Таблиця 1

	Діаметр умовного проходу, мм	Діаметр зовнішній, мм	Товщина стінки, мм	Значення k 1
Сталеві електрозварні (ГОСТ 10704-91)
Сталеві водогазопровідні (ГОСТ 3262-75)

Примітка. Труби з параметрами, зазначеними знаком *, використовуються в мережах зовнішнього водопостачання.

10. Втрати напору на розрахунковій ділянці трубопроводів, м, визначаються за формулою

де - Витрата води, розчину піноутворювача на розрахунковій ділянці трубопроводу, л  з -1 ; - Характеристика трубопроводу, визначається за формулою

де - Коефіцієнт, приймається по таблиці 1; - Довжина розрахункової ділянки трубопроводу, м. н.

Втрати напору у вузлах управління установок , м визначаються за формулою

де - Коефіцієнт втрат напору у вузлі управління, приймається за технічною документацією на клапани; - Розрахункова витрата води, розчину піноутворювача через вузли управління, л  з -1 .

11. Об'єм розчину піноутворювача , м 3 при об'ємному пожежогасінні визначається за формулою

де - Коефіцієнт руйнування піни, приймається по таблиці 2; - Розрахунковий обсяг приміщення, що захищається, м 3 ; - Кратність піни.

Таблиця 2

Горючі матеріали виробництва, що захищається	Коефіцієнт руйнування піни	Тривалість роботи установки, хв

Число одночасно працюючих генераторів піни № 1 визначається за формулою

де – продуктивність одного генератора по розчину піноутворювача, м 3  хв -1;

- Тривалість роботи установки з піною середньої кратності, хв, приймається за таблицею 2.

12. Тривалість роботи внутрішніх пожежних кранів, обладнаних ручними водяними або пінними пожежними стволами та приєднаних до живильних трубопроводів спринклерної установки, слід приймати рівною часу роботи спринклерної установки. Тривалість роботи пожежних кранів із пінними пожежними стволами, що живляться від самостійних вводів, слід приймати рівною 1 год.

Методика розрахунку параметрів установок пожежогасіння

високократною піною

1. Визначається розрахунковий обсяг V(м 3) приміщення або обсяг локального пожежогасіння. Розрахунковий обсяг приміщення визначається добутком площі підлоги на висоту заповнення приміщення піною, за винятком величини об'єму суцільних (непроникних) будівельних вогнетривких елементів (колони, балки, фундаменти тощо).

2. Вибирається тип та марка генератора високократної піни та встановлюється його продуктивність по розчину піноутворювачаq(Дм 3 мін -1).

3. Визначається розрахункова кількість генераторів високократної піни

де a- Коефіцієнт руйнування піни;  - максимальний час заповнення піною об'єму приміщення, що захищається, мін; K- кратність піни.

Значення коефіцієнта а розраховується за такою формулою:

а = К 1  До 2  До 3 (2),

де До 1 - Коефіцієнт враховує усадку піни, приймається рівним 1,2 при висоті приміщення до 4 м і 1,5 - при висоті приміщення до 10 м. При висоті приміщення понад 10 м визначається експериментально.

До 2 - враховує витікання піни; за відсутності відкритих прорізів приймається рівним 1,2. За наявності відкритих прорізів визначається експериментально.

До 3 - Враховує вплив димових газів на руйнування піни. Для обліку впливу продуктів згоряння вуглеводневих рідин значення коефіцієнта приймається рівним -1,5. Для інших видів пожежного навантаження визначається експериментально.

Максимальний час заповнення піною обсягу приміщення, що захищається, приймається не більше 10 хв.

4. Визначається продуктивність системи розчину піноутворювача, м 3 с -1:

5. За технічною документацією встановлюється об'ємна концентрація піноутворювача у розчині c, (%).

6. Визначається розрахункова кількістьпіноутворювача, м 3:

. (4)

ДОДАТОК 3 (Змінена редакція, Изм. № 1)

ДОДАТОК 4 (Виключено, Зм. № 1)

ДОДАТОК 5

Обов'язкове

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ МАСИ ГАЗОВИХ Вогнегасних РЕЧОВИН

Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація газоподібного азоту (№ 2).

Щільність газу при Р= 101,3 кПа та Т= 20 С становить 1,17 кг  м -3 .

Таблиця 1

	ГОСТ, ТУ, ОСТ
	ГОСТ 25823-83
Бензин А-76
Масло машинне

Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація газоподібного аргону (Ar).

Щільність газу при Р= 101,3 кПа та Т= 20 С становить 1,66 кг  м -3 .

Таблиця 2

Найменування пального матеріалу	ГОСТ, ТУ, ОСТ	Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація, % (про.)
	ГОСТ 25823-83
Бензин А-76
Масло машинне

Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація двоокису вуглецю (СО2).

Щільність парів при Р= 101,3 кПа та Т= 20 С становить 1,88 кг  м -3 .

Таблиця 3

Найменування пального матеріалу	ГОСТ, ТУ, ОСТ	Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація, % (про.)
	ГОСТ 25823-83
Спирт етиловий	ГОСТ 18300-87
Ацетон технічний	ГОСТ 2768-84
	ГОСТ 5789-78
Спирт ізобутиловий	ГОСТ 6016-77
Гас освітлювальний КО-25	ТУ 38401-58-10-90
Розчинник 646	ГОСТ 18188-72

Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація шестифтористої сірки (SF 6).

Щільність парів при P= 101,3 кПа та Т= 20 С становить 6,474 кг  м -3 .

Таблиця 4

Найменування пального матеріалу	ГОСТ, ТУ, ОСТ	Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація, % (про.)
	ГОСТ 25823-83
	ГОСТ 18300-72
Трансформаторна олія

Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація хладону 23 (CF 3 H).

Щільність парів при Р= 101,3 кПа та Т= 20 С становить 2,93 кг  м -3 .

Таблиця 5

Найменування пального матеріалу	ГОСТ, ТУ, ОСТ	Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація, % (про.)
	ГОСТ 25823-83

Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація хладону 125 (C 2 F 5 H).

Щільність парів при Р= 101,3 кПа та Т= 20 С становить 5,208 кг  м -3 .

Таблиця 6

Найменування пального матеріалу	ГОСТ, ТУ, ОСТ	Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація, % (про.)
	ГОСТ 25823-83
	ГОСТ 18300-72
Вакуумна олія

Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація хладону 218 (C 3 F 8).

Щільність парів при Р= 101,3 кПа та Т= 20 С становить 7,85 кг  м -3 .

Таблиця 7

Найменування пального матеріалу	ГОСТ, ТУ, ОСТ	Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація, % (про.)
	ГОСТ 25823-83
Бензин А-76
Розчинник 647

Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація хладону 227еа (C 3 F 7 H).

Щільність парів при Р= 101,3 кПа та Т= 20 С становить 7,28 кг  м -3 .

Таблиця 8

Найменування пального матеріалу	ГОСТ, ТУ, ОСТ	Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація, % (про.)
	ГОСТ 25823-83
Бензин А-76
Розчинник 647

Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація хладону 318 Ц (C 4 F 8ц).

Щільність парів при Р= 101,3 кПа та Т= 20 С становить 8,438 кг  м -3 .

Таблиця 9

Найменування пального матеріалу	ГОСТ, ТУ, ОСТ	Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація, % (про.)
	ГОСТ 25823-83
	ГОСТ 18300-72

Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація газового складу "Інерген" (азот (№ 2) – 52 % (об.); аргон (Ar) – 40 % (об.); двоокис вуглецю (СО 2) – 8 % (об.)).

Щільність парів при Р= 101,3 кПа та Т= 20 С становить 1,42 кг  м -3 .

Таблиця 10

Найменування пального матеріалу	ГОСТ, ТУ, ОСТ	Нормативна об'ємна вогнегасна концентрація, % (про.)
	ГОСТ 25823-83	36,5Документ Від 4 червня 2001 р. N 31 НОРМИПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ УСТАНОВКИПОЖАРОТУШЕННЯІ СИГНАЛІЗАЦІЇ. НОРМИІ ПРАВИЛАПРОЕКТУВАННЯFIRE-EXTINGUISHINGANDALARMSYSTEMS. DESINGINGANDREGULATIONSNORMSНПБ 88-2001 (в ред. Державна протипожежна служба норми пожежної безпеки установки пожежогасіння та сигналізації норми та правила проектування нпб 88-2001 Документ ДЕРЖАВНА ПРОТИПОЖЕЖНА СЛУЖБА НОРМИПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ УСТАНОВКИПОЖАРОТУШЕННЯІ СИГНАЛІЗАЦІЇ. НОРМИІ ПРАВИЛАПРОЕКТУВАННЯНВБ 88-2001 Fire-extinguishingandalarmsystems. desingingandregulationsnormsНатомість БНіП... Норми пожежної безпеки нпб 88-2001 " установки пожежогасіння та сигналізації норми та правила проектування" (зі змінами від 31 грудня 2002 р) (узгоджені з держбудом РФ листом від 23 04 2001 р Документ Попередня редакція Нормипожежної безпеки НПБ 88-2001 Установкипожежогасінняі сигналізації. Нормиі правилапроектування"(утв. ... м. N 9-18/238) Fire-extinguishingandalarmsystems. DesingingandregulationsnormsДата запровадження 01.01.2002 ... № 31 ДЕРЖАВНА ПРОТИПОЖЕЖНА СЛУЖБА НОРМИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ВСТАНОВЛЕННЯ ПОЖЕРОТУШЕННЯ ТА СИГНАЛІЗАЦІЇ Документ ФЕДЕРАЦІЇ ДЕРЖАВНА ПРОТИПОЖЕЖНА СЛУЖБА НОРМИПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ УСТАНОВКИПОЖАРОТУШЕННЯІ СИГНАЛІЗАЦІЇ. НОРМИі правилаПРОЕКТУВАННЯFire-extinguishingandalarmsystems. desingingandregulationsnormsНПБ 88-2001 Видання...

Об'ємне пожежогасіння (установки з генераторами піни високої кратності) рекомендується для гасіння пожеж на складах, в ангарах та інших закритих будівлях та приміщеннях виробничого призначення. У СП 5.13130.2009 є розділ «Установки пожежогасіння високократною піною» з вимогами щодо проектування систем такого типу. Проте ГОСТ на генератори піни високої кратності поки що відсутня, немає стандартної методики випробувань.

"Пожнефтехім", виробник генераторів піни "Фаворит" для об'ємного пожежогасіння, ділиться досвідом у галузі проектування та впровадження установок для складів, ангарів та інших об'єктів, для яких рекомендовано застосування піни високої кратності.

Установка об'ємного пожежогасіння. Нормативна база
Технічний регламент щодо вимог пожежної безпеки (редакція, що діє з 31 липня 2018 року) передбачає ліквідацію пожежі автоматичними установками пожежогасіння за допомогою поверхневого та об'ємного способу подачівогнегасної речовини. У ФЗ № 123 прописано, що гасіння пожежі об'ємним способом має забезпечувати створення середовища, що не підтримує горіння в об'єкті, що захищається.

ГОСТ Р 50800-95 з автоматичних установок пінного пожежогасіння регламентує поділ установок за кратністю піни. Низька кратність – від 5 до 20, середня – від 20 до 200, висока – понад 200. СП 5.13130 ​​встановлює формули для розрахунку витрати розчину піноутворювача, кількості генераторів піни високої кратності, кількості води та піноутворювача.

Відповідно до СП 155.13130.2014 «Склади нафти та нафтопродуктів», піна високої кратності може передбачатися для закритих будівель та приміщень, пов'язаних зі зверненням ЛЗР та ГР. Гасіння піною низької або середньої кратності тут допускається за неможливості застосування високократної піни.

ТОВ «Пожнєфтехім». Приклад типового проектного рішеннядля складу
площею 900 м 2 і висотою об'єму, що захищається менше 10 м.

Генератор піни високої кратності "Фаворит": характеристики

Генератор піни високої кратності – основний елемент встановлення об'ємного пожежогасіння. Його характеристики та якість виготовлення впливає на ефективність встановлення пожежогасіння загалом. "Пожнефтехім", російський виробник пожежного обладнання та піноутворювачів, виробляє ГВПЕ з 2008 року, вже близько 10 років. Виріб виготовляється за ТУ 4854-020-72410778-08. Методика випробувань розроблена фахівцями «Пожнефтехім» і дає можливість перевірити кратність піни з урахуванням висоти приміщення, що захищається.

У Росії її генератори піни високої кратності застосовуються початку 2000-х років. За нашими оцінками, об'ємна пожежогасіння набирає популярності. На вітчизняному ринку представлені імпортні та російські піногенератори. Імпортні генератори випробовуються із заповненням обсягу висотою 6 метрів і дають значення кратності не менше 400. Виробники російських піногенераторів декларують кратність від 400 до 1000, при цьому не вказується метод випробувань. Рекомендована кратність піни, отриманої на генераторах піни високої кратності, становить від 400 до 800, залежно від конструктивних особливостей пристрою (лист ВНДІПО МНС у відповідь на запит ТОВ «Пожнєфтехім» про кратність піни, 12.09.2013). У СП 5.13130 ​​при розрахунку установок пінного пожежогасіння використовуються коефіцієнти, що враховують усадку піни: 1,2 – до висоти 4 м, 1,5 – до висоти 10 м, понад 10 м – експериментально.

Далі представлені технічні характеристики генератора піни високої кратності "Фаворит" виробництва "Пожнефтехім".

Примітка
* ГВПЕ "Фаворит" можуть бути виготовлені з будь-яким значенням номінальної витрати в діапазоні 50-1000 л/хв при номінальному тиску 0,5 - 1,0 МПа.
** Залежно від методики випробувань та якості піноутворювача.

Застосування генераторів піни для об'ємного пожежогасіння
Відповідно до нормативних документів, генератори високократної піни застосовуються в установках об'ємного пожежогасіння та установках локального пожежогасіння за обсягом. СП 5.13130.2009 передбачає подачу піни високої кратності генераторами двох типів: ежекційного (для стаціонарних установок пожежогасіння) та вентиляційного (для мобільної пожежної техніки). Стаціонарний генератор піни "Фаворит" відноситься до типу ежекційних пристроїв. Галузь застосування:

• літакові ангари (будівлі для літаків та вертольотів);
• продуктові насосні нафтоперекачувальні станції на нафтогазових підприємствах;
• закриті будівлі, приміщення та споруди, пов'язані з обігом нафти, нафтопродуктів, ЛЗР та ГР;
• склади, складські будівлі та приміщення в хімічній, легкій, харчовій, деревообробній промисловості, а також лакофарбових, паливно-мастильних, будівельних матеріалів.

"Пожнефтехім" застосовує методику випробувань генераторів піни високої кратності "Фаворит" із заповненням ємності на відповідну висоту на час. Випробування проводяться на спеціальному стенді. На заводських випробуваннях «Пожнєфтехім» 26 квітня 2018 з використанням піноутворювача «Аквафом» типу S ГВПЕ «Фаворит» продемонстрував кратність 540 при висоті заповнення 12 метрів.

Курси підвищення кваліфікації з пожежної безпеки та систем пожежогасіння. 2018
Донський, Тульська область. Демонстрація роботи ДВПЕ "Фаворит". Навчання проводиться ТОВ «Пожнефтехім» Ліцензії Міністерства освіти Тульської області
№0133/03315 від 30.09.2016

Піноутворювачі для об'ємного пожежогасіння. Поєднання з генераторами піни
Визначення характеристик установки пожежогасіння виконуються у кожному випадку індивідуально, залежно від пожежного навантаження та пожежної небезпеки об'єкта. Ці фактори впливають на вибір вогнегасної речовини в установках пожежогасіння. Вимоги до якості піноутворювачів та змочувачів регламентовані у ГОСТ Р 50588-2012 «Піноутворювачі для гасіння пожеж. Загальні технічні вимоги та методи випробувань».

На думку фахівців ВНДІПО МНС Росії, «досвід гасіння піною високої кратності пожеж класу А і В показує, що фторвмісні та синтетичні піноутворювачі мають практично однакову ефективність (крім складів з полярними горючими рідинами» (відповідь на запит, лист ТОВ «Пожнефтехім» про піну високу) кратності від 07.04.2014).

Гасіння піною високої кратності проводиться для всіх типів піноутворювачів, крім змочувача WA. Піноутворювач, який використовується для установок гасіння піною високої кратності, повинен бути здатний утворювати піну високої кратності. На вибір впливає економічна доцільність. З цієї причини для об'ємного пожежогасіння частіше застосовується піноутворювач типу S. Пожнефтехім виробляє для таких систем синтетичний вуглеводневий біорозкладний піноутворювач «Аквафом» з об'ємною концентрацією в робочому розчині 1%, 3% 6% і температурами застигання в діапазоні від не вище мінус 3 не вище мінус 50 З по ГОСТ 18995.5.

Синтетичний піноутворювач для пожежогасіння «Аквафом» виробництва Пожнефтехім застосовується для приготування робочих розчинів з питною та жорсткою водою, а також може застосовуватись із морською водою. Модифікація «Аквафом М» – піноутворювач цільового призначення з об'ємною концентрацією в робочому розчині 3% та 6%. Він має підвищену вогнегасну здатність і рекомендований для оснащення пожежно-рятувальних підрозділів та установок пожежогасіння на об'єктах із обігом та зберіганням ЛЗР та ГР.

В установках об'ємного пожежогасіння може застосовуватися плівкоутворюючий піноутворювач типу AFFF і AFFF/AR, проте основна властивість цих піноутворювачів - плівкоутворення - не реалізується при даному типі гасіння. Фторвмісні піноутворювачі затребувані в системах, де потрібне гасіння ЛЗР та ГР піною низької та середньої кратності.

Застосування синтетичного піноутворювача типу S/AR навпаки ефективно та доцільно. Піноутворювач «Аквафом» S/AR виробництва Пожнефтехім рекомендується для гасіння полярних рідин (етиловий спирт, метиловий спирт, ацетон, ацетонітрил, бутилацетат, гідразингідрат, дециловий спирт, діетиловий спирт, масляний альдегід, метиловий спирт, метилатрет мурашина кислота, пропіонова кислота, оцтова кислота, етилкарбітол та ін.). Піноутворювач S/AR ефективний при гасінні нафтопродуктів, стабільних газоконденсатів та високооктанових палив із вмістом полярних добавок.

«Піноутворювач S/AR рекомендований для встановлення об'ємного пожежогасіння. Піна S/AR надзвичайно стійка. Наявність полімерних добавок надає цьому піноутворювач додаткові переваги при гасінні полярних рідин. До того ж «Аквафом» S/AR виробництва Пожнефтехім повністю біорозкладний та екологічно безпечний синтетичний піноутворювач. Дослідження «Випробного центру поверхнево-активних речовин, миючих засобів та лакофарбових матеріалів» підтверджують, що піноутворювачі «Аквафом S/AR» мають 100% біорозкладаність і біоасимилуються протягом семи діб», - зазначає Тетяна Потапенко, керівник проекту виробництва.

У лінійці пожежної продукції Пожнефтехім понад 180 рецептур піноутворювачів "Аквафом". Компанія виготовляє піноутворювачі для пожежогасіння з 2011 року. Власний досвід розробки рецептур та вогневі випробування з полярними та неполярними рідинами на полігоні дають можливість рекомендувати комплексні системи пожежогасіння для кожного конкретного об'єкта, з урахуванням виду пального, якості води та пожежного навантаження.

Приклад розташування обладнання для встановлення пожежогасіння
високостелажного складу (об'ємне пожежогасіння піною високої кратності)

Об'ємне пожежогасіння для складів та виробничих цехів

Пожнефтехім, російський виробник пожежного обладнання та піноутворювачів, проектує та впроваджує установки пінного пожежогасіння на складах різних галузей промисловості. Установки гасіння пожежі повітряно-механічною піною та водою зі змочувачем рекомендовані до застосування у складських приміщеннях із зберіганням легкозаймистих, горючих та трудозмочуваних матеріалів, рідин та речовин. Це такі галузі промисловості:

• Нафтовидобувна промисловість, видобуток природного газу
• Нафтопереробна промисловість, переробка природного та попутного нафтового газу
• Вугільна промисловість, видобуток вугілля
• Коксохімічна промисловість
• Хімічна та нафтохімічна промисловість
• Азотна промисловість
• Промисловість синтетичних смол та пластичних мас
• Промисловість пластмасових виробів, скловолокнистих матеріалів, склопластиків.
• Виробництво плівок, труб та листів з полімерних матеріалів
• Лакофарбова промисловість
• Промисловість синтетичних барвників
• Виробництво синтетичного каучуку
• Виробництво гумотехнiчних виробiв
• Шинна промисловість
• Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість
• Виробництво будівельних деталей з деревини та плит на деревній основі
• Промисловість м'яких покрівельних та гідроізоляційних матеріалів
• Лісохімічна промисловість
• Виробництво целюлози, деревної маси, паперу та картону
• Меблева промисловість
• Олійна промисловість
• Спиртова, лікеро-горілчана промисловість
• Магістральний нафтопровідний, нафтопродуктопровідний, газопровідний транспорт

3.2.1. Визначення тактичних можливостей підрозділів без встановлення машин на вододжерела. Без установки на вододжерела використовуються пожежні машини, які вивозять на пожежі запас води, піноутворювача та інших вогнегасних засобів. До них відносяться пожежні автоцистерни, пожежні автомобілі аеродромної служби, пожежні потяги та ін.

Керівник гасіння пожежі повинен не тільки знати можливості підрозділів, а й уміти визначати основні тактичні показники:

· Час роботи стовбурів та піногенераторів;

· можливу площу гасіння повітряно-механічною піною;

можливий обсяг гасіння піною середньої кратності при наявному на машині піноутворювачі або розчині.

Час роботи водяних стволіввід пожежних машин без встановлення їх на вододжерела визначають за формулою:

t = (V ц - N р V р) / N ст Q ст 60 (3.1)

де t – час роботи стовбурів, хв; V ц – об'єм води в цистерні пожежної машини, л; N р - число рукавів у магістральній та робочих лініях, шт.; V р - обсяг води в одному рукаві, л (див. 4.2); N ст - кількість водяних стволів, що працюють від даної пожежної машини, прим; Q ст – витрата води зі стовбурів, л/с (див. табл. 3.25 – 3.27).

Час роботи пінних стволів та генераторів піни середньої кратності визначають:

t = (V р-ра - N р V р)/N СВП(ГПС) Q СВП(ГПС) 60 (3.2)

де V р-ра - об'єм 4 або 6% розчину піноутворювача у воді, що отримується від заправних ємностей пожежної машини, л; N СВП(ГПС) - число повітряно-пінних стволів (СВП) або генераторів піни середньої кратності (ГПС), прим.; Q СВП(ГПС) - витрата водного розчину піноутворювача з одного ствола (СВП) або генератора (ГПС), л/с (див. табл. 3.32).

Об'єм розчину залежить від кількості піноутворювача та води у заправних ємностях пожежної машини. Для отримання 4 %-ного розчину необхідні 4 л піноутворювача і 96 л води (на 1 л піноутворювача 24 л води), а для 6 %-ного розчину 6 л піноутворювача і 94 л води (на 1 л піноутворювача 15,7 л води). Зіставляючи ці дані, можна зробити висновок, що в одних пожежних машинах без установки на вододжерела витрачається весь піноутворювач, а частина води залишається в заправній ємності, в інших вода повністю витрачається, а частина піноутворювача залишається.

Щоб визначити обсяг водного розчину піноутворювача, треба знати, наскільки буде витрачено воду та піноутворювач. З цією метою кількість води. припадає на 1 л піноутворювача в розчині, позначимо К (для 4%-ного розчину поранений 24 л, для 6%-ного - 15,7). Тоді фактична кількість води,

що припадає на 1 л піноутворювача, визначають за формулою:

К ф = V ц / V (3.3)

де V ц - обсяг води у цистерні пожежної машини, л; V по - обсяг піноутворювача в баку пожежної машини, л.

Фактична кількість води К ф, що припадає на 1 л піноутворювача, порівнюємо з необхідним До ст. Якщо К ф >К, то піноутворювач, що знаходиться на одній машині, витрачається повністю, а частина води залишається. Якщо К ф<К в, тогда вода в емкости машины расходуется полностью, а часть пенообразователя остается.

Кількість водного розчинупіноутворювача при повному витраті води, що знаходиться на пожежній машині, визначають за формулою:

V р-ра = V ц / К + V ц (3.4)

де V р-ра – кількість водного розчину піноутворювача, л.

При повному витрати піноутворювача даної пожежної машини кількість розчину визначають за формулою:

V р-ра = V до К +V по (3.5)

де V по - кількість піноутворювача машиною, л.

Можливу площу гасіннялегкозаймисті та горючі рідини визначають за формулою:

S т = V р-ра / I s т t р 60 (3.6)

де S т - можлива площа гасіння, м 2; I s т - нормативна інтенсивність подачі розчину на гасіння пожежі, л/(м 2 ·з) (див. табл. 2.11); t р – розрахунковий час гасіння, хв (див. п. 2.4).

Об'єм повітряно-механічної пінинизької та середньої кратності визначають за формулами:

V п = V р-ра К; V п = V п К п (3.7)

Де V п – обсяг піни, л; К – кратність піни; V п - кількість піноутворювача на машині або частина його, що витрачається, л; До п - кількість піни, що отримується з 1 л піноутворювача, л (для 4%-ного розчину становить 250 л, для 6%-ного-170 л при кратності 10 і відповідно 2500 і 1700 при кратності 100).

Обсяг гасіння(локалізації) повітряно-механічною піною середньої кратності визначають за формулою

V т = V п /К з (3.8)

де V т – обсяг гасіння пожежі; V п - обсяг піни, м 3; К з - коефіцієнт запасу піни, що враховує її руйнування та втрати. Він показує, скільки разів більше необхідно взяти піни середньої кратності стосовно обсягу гасіння; До з = 2,5 - 3,5.

приклади.Обґрунтувати тактичні можливості відділення озброєного АЦ-40(131)137 без встановлення її на вододжерело.

1. Визначаємо час роботи двох водяних стволів з діаметром насадка 13 мм при напорі 40 м, якщо до розгалуження прокладено один рукав діаметром 77 мм, а робочі лінії складаються з двох рукавів діаметром 51 мм до кожного ствола:

t = (V ц - N р V р) / N ст Q ст 60 = 2400 - (1 90 + 4 40) / (2 3,7 60) = 4,8 хв.

2. Визначаємо час роботи цінних стволів та генераторів. Для цієї мети необхідно паГггі об'єм водного розчину піноутворювача, який можна отримати від АЦ-40(131) 137

К ф = V ц / V = ​​2400/150 = 16 л.

Отже, К ф = 16 >К в = 15,7 при 6% розчині. Тому об'єм розчину визначимо за формулою:

V р-ра = V по К + V по = 150 ´ 15,7 +150 = 2500 л

Визначаємо час роботи одного пінного ствола СВП-4, якщо тиск ствола 40 м, а робоча лінія складається з двох рукавів діаметром 77 мм:

t = (V р-ра - N р V р)/N СВП Q СВП 60 = (2500 - 2'90)/1'8'60 = 4,8 хв.

Визначаємо час роботи одного ГПС-600, якщо напір у генератора 60 м, а робоча лінія складається з двох рукавів діаметром 66 мм:

t = (V р-ра - N р V р)/N ГПС Q ГПС 60т = (2500 - 2'7)/1'6'60 = 6,5 хв.

3. Визначаємо можливу площу гасіння легкозаймистих та горючих рідин за наступних умов:

при гасінні бензину повітряно-механічною піною середньої кратності I s = 0,08 л/(м 2 ·с) та t р = 10 хв (див. пп. 2.3 та 2.4):

S т = V р-ра / I s t р 60 = 2500 / 0,08 '10 '60 = 52 м 2;

при гасінні гасу повітряно-механічної піною середньої кратності (I s = 0,05 л/(м 2 ·с) та t р = 10 хв, див. табл. 2.10 та п. 2.4)

S т = V р-ра / I s t р 60 = 2500 / 0,05 '10 '60 = 83 м 2;

при гасінні олії повітряно-механічної піною низької кратності (I s = 0,10 л/(м 2 ·с) і t р = 10 хв, див. табл. 2.10 та п. 2.4)

S т = V р-ну / I s t р 60 = 2500/0,1 '10 '60 = 41 м 2 .

4. Визначаємо можливий обсяг гасіння (локалізації) пожежі піною середньої кратності (К = 100). Для цієї мети за формулою (3.7) визначимо обсяг піни:

V п = V р-ра К = 2500 100 = 250000 л або 250 м 3 .

З умов гасіння (планування приміщення, подачі іони. нормативного часу гасіння, щільності пального навантаження, можливості обвалення тощо) приймаємо значення Кз""9^ Тоді обсяг гасіння (локалізації) буде дорівнює:

V п = V п / К з = 250/3 = 83 м3.

З наведеного прикладу слід, що відділення, озброєне АЦ-40(131)137 без установки машини на вододжерело, може забезпечити роботу одного ствола Б протягом 10 хв, двох стволів Б або одного А протягом 5 хв, одного пінного ствола СПВ-4 протягом 4 - 5 хв, одного генератора ДПС-600 протягом 6 - 7 хв, ліквідувати горіння бензину піною середньої кратності на площі до 60 м 2 , гасу - до 80 м 2 і олії піною низької кратності - до 40 м 2 , згасити (локалізувати) пожежу піною середньої кратності обсягом 80 - 100 м 3 .

Крім зазначених робіт з гасіння пожежі, не задіяна частина особового складу відділення може виконати окремі роботи з рятування людей, розкриття конструкцій, евакуації матеріальних цінностей, встановлення сходів та ін.

3.2.2. Визначення тактичних можливостей підрозділів із встановленням їх машин на вододжерела.Підрозділи, озброєні пожежними автоцистернами, здійснюють бойові дії на пожежах з установкою машин на вододжерела у випадках, коли вододжерело знаходиться поруч з об'єктом, що горить (приблизно до 40 - 50 м), а також коли запасу вогнегасних засобів, що вивозяться на машині, мало для ліквідації пожежі та стримування розповсюдження вогню на вирішальному напрямку. Крім того, з вододжерел працюють підрозділи на автоцистернах після витрати запасу вогнегасних засобів, а також за розпорядженням керівника гасіння пожежі, коли вони прибувають на пожежу за додатковим викликом. Пожежні автонасоси, насосно-рукавні автомобілі, пожежні насосні станції, мотопомпи та інші пожежні машини, що не доставляють на пожежу запас води, встановлюються на вододжерела у всіх випадках.

У разі встановлення пожежних машин на вододжерела тактичні можливості підрозділів значно зростають. Основними показниками тактичних можливостей підрозділів з установкою машин на вододжерела є: гранична відстань по подачі вогнегасних засобів, тривалість роботи пожежних стволів та генераторів на вододжерелах з обмеженим запасом води, можливі площа гасіння горючих рідин та об'єм у будівлі при заповненні його повітряно-механічної піни .

Граничною відстанню подачі вогнегасних засобів на пожежах вважають максимальну довжину рукавних ліній від пожежних машин, встановлених на вододжерела, до розгалужень, розташованих біля місця пожежі, або до позицій стволів (генераторів), поданих на гасіння. Число водяних і пінних стволів (генераторів), що подаються відділенням на гасіння пожеж, залежить від граничної відстані, чисельності бойового розрахунку, а також від обстановки, що склалася.

Для роботи зі стовбурами у різній обстановці потрібна неоднакова кількість особового складу. Так, при подачі одного ствола Б на рівні землі необхідна одна людина, а при піднесенні його на висоту – не менше двох. При подачі одного ствола А на рівні землі потрібно дві особи, а при подачі його на висоту або при роботі зі згорнутим насадком - не менше трьох осіб. Для подачі одного ствола А або Б у приміщення з задимленим або отруєним середовищем потрібна ланка газодимозахисників і пост безпеки, тобто не менше чотирьох осіб і т. д. Отже, кількість приладів гасіння, роботу яких може забезпечити відділення, визначається конкретною обстановкою на пожежі.

Гранична відстаньдля найпоширеніших схем бойового розгортання (див. рис. 3.2) визначають за такою формулою:

l пр = ´20, (3.9)

де l пр – гранична відстань, м; H н – напір на насосі, м; H пр - напір у розгалуження, лафетних стволів та піногенераторів. м (втрати напору в робочих лініях від розгалуження в межах двох-трьох рукавів завжди не перевищує 10 м, тому напір у розгалуження слід приймати на 10 м більше, ніж напір у насадка стовбура, приєднаного до даного розгалуження); ± Z м – найбільша висота підйому (+) або спуску (-) місцевості на граничній відстані, м; ± Z пр – найбільша висота підйому або спуску приладів гасіння (стволів, піногенераторів) від місця встановлення розгалуження або прилеглої місцевості на пожежі, м; S – опір одного пожежного рукава (див. табл. 4.5); Q 2 - сумарна витрата води однієї найбільш завантаженої магістральної рукавної лінії, л/с; SQ 2 - втрати напору в одному рукаві магістральної лінії м (наведені в табл. 4.8).

Отриману розрахунковим шляхом граничну відстань по подачі вогнегасних засобів слід порівняти із запасом рукавів для магістральних ліній, що знаходяться на пожежній машині, та з огляду на це відкоригувати розрахунковий показник. При нестачі рукавів для магістральних ліній на пожежній машині необхідно організувати взаємодію між підрозділами, що прибули до місця пожежі, забезпечити прокладання ліній від кількох підрозділів та вжити заходів до виклику рукавних автомобілів.

Тривалість роботи приладівгасіння залежить від запасу води у вододжерелі та піноутворювача у заправній ємності пожежної машини. Вододжерела, які використовують для гасіння пожеж, умовно поділяються на дві групи: вододжерела з необмеженим запасом води (річки, великі водосховища, озера, водопровідні мережі) та вододжерела з обмеженим запасом води (пожежні водоймища, бризкальні басейни, градирні та водонапірні баш.). ).

Тривалість роботи приладів гасіння від вододжерел з обмеженим запасом води визначають за такою формулою:

t =0,9 V /N пр Q пр 60, (3.10)

де V - запас води у водоймі, л; N пр - число приладів (стволів, генераторів), поданих від усіх пожежних машин, встановлених на денний вододжерело; Q пр – витрата води одним приладом, л/с.

Тривалість роботи пінних стволів та генераторівзалежить не тільки від запасу води у вододжерелі, а й від запасу піноутворювача у заправних ємностях пожежних машин або доставленого на місце пожежі. Тривалість роботи пінних стволів та генераторів за запасом піноутворювача визначають за формулою;

t = V по /N СВП(ГПС) Q СВП(ГПС) 60, (3.11)

де V - запас піноутворювача в заправних ємностях пожежних машин. л; N СВП(ГПС) - кількість пінних стволів або генераторів, поданих від однієї пожежної машини, прим.; Q СВП(ГПС) – витрата піноутворювача одним пінним стволом або генератором, л/с.

За формулою (3.11) визначають час роботи пінних стволів і генераторів від пожежних автоцистерн без встановлення їх на вододжерела, коли кількість води на машині достатньо для повної витрати піноутворювача, що знаходиться в баку.

Можливі площі гасіння легкозаймистих та горючих рідинпри встановленні пожежних машин на вододжерела визначають за формулою (3.6). Разом з тим слід пам'ятати, що об'єм розчину визначають з урахуванням витрати всього піноутворювача з пінобака пожежної машини за формулою (3.5) або

V р-ра = V К р-ра,(3-12)

де К р-ра - кількість розчину, одержуваного з 1 л піноутворювача (К р-ра = К + 1 при 4% розчині К р-ра = 25 л, при 6%-ном К р-ра = 16,7 л)

Можливий об'єм гасіння пожежі (локалізації)визначають за формулою (3.8). При цьому кількість розчину знаходять за формулами (3.5) або (3.12), а об'єм піни - (3.7).

Для прискореного обчислення обсягу повітряно-механічної піни низької та середньої кратності, що отримується від пожежних машин з установкою їх на вододжерело при витраті всього запасу піноутворювача, використовують такі формули.

При гасінні пожежі повітряно-механічною піною низької кратності (К = 10), 4- та 6%-ному водному розчині піноутворювача:

V п = V з /4 і V п = V з /6, (3.13)

де V п - обсяг піни, м 3; V по - обсяг піноутворювача пожежної машини, л; 4 і 6 - кількість піноутворювача, л, що витрачається для отримання 1 м 3 піни відповідно при 4-6%-ному розчині.

При гасінні пожежі повітряно-механічною піною середньої кратності (К = 100), 4- та 6%-ному водному розчині піноутворювача

V п = (V /4) '10 і V п = (V /6)'10, (3.14)

приклади.Обґрунтувати основні тактичні можливості відділення озброєного насосно-рукавним автомобілем АНР-40(130) 127А.

1. Визначити граничну відстань по подачі одного ствола А з діаметром насадка 19 мм і двох стволів Б з діаметром насадка 13 мм, якщо натиск у стволів 40 м, а максимальний підйом їх 12 м, висота підйому місцевості становить 8 м, рукави прогумовані діаметром 77 мм:

l пр = '20 = '20 = 180 м.

Отриману граничну відстань порівняємо з числом рукавів на АНР-40(130) 127А (33 кер. 20 м = 660 м).

Отже, відділення, озброєне АНР(130)127А, забезпечує роботу стволів за вказаною схемою, оскільки кількість рукавів, що є на машині, перевищує граничну відстань за розрахунком.

2. Визначити тривалість роботи двох стволів А з діаметром насадка 19 мм та чотирьох стволів Б з діаметром насадка 13 мм при напорі у стволів 40 м, якщо АНР-40(130)127А встановлений на водойму із запасом води 50 м3:

t = 0,9 V / N пр Q пр 60 = 0,9 ´ 50´1000/(2´7,4+4´3,7) ´60 = 25 хв.

3. Визначити тривалість роботи двох ГПС-600 від АНР-40 (130) 127А, встановленого на річку, якщо тиск у генераторів 60 м.

За табл. 3.30 знаходимо, що один ГПС-600 при напорі 60м витрачає піноутворювача 0,36 л/с

t = V по / N ГПС Q ГПС 60 = 350/2 0,36 60 = 8,1 хв.

4. Визначити можливу площу гасіння горючих рідин повітряно-механічною піною низької кратності. Для цієї мети необхідно знайти 6% об'єм розчину за формулою (3.5)

V р-ра = V К у +V по = 350´15,7+350=5845 л;

S т = V р-ра / I s t р 60 = 5845 / (0,15 10 60) = 66 м 2 .

5. Визначити можливу площу гасіння гасом піною середньої кратності

S т = V р-ра / I s t р 60 = 5845 / (0,15 10 60) = 195 м 2 .

в. Визначити можливу площу гасіння бензину повітряно-механічною піною середньої кратності

S т = V р-ра / I s t р 60 = 5845 / (0,08 10 60) = 120 м 2 .

7. Визначити можливий обсяг гасіння (локалізації) повітряно-механічної піною середньої кратності, якщо використовувався 4% розчин піноутворювача при коефіцієнті заповнення К 3 = 2,5. Визначаємо об'єм розчину та об'єм піни

V р-ра = V К у +V по = 350'24 + 350 = 8750 л;

V п = V р-ра К = 8750100 = 875000 л або 875 м 3 ;

V т = V п/К = 875/2,5 = 350 м3.

Отже, відділення, озброєне АНР-40(130)127А, при встановленні машини на вододжерело може забезпечити роботу ручних та лафетних стволів, одного - двох ГПС-600 або СВП-4 протягом 16 - 8 хв, згасити паливну рідину повітряно-механічною піною низької кратності на площі до 65 м 2 , а піною середньої кратності на площі до 200 м 2 , ліквідувати горіння легкозаймистої рідини піної середньої кратності до 120 м 2 і ліквідувати (локалізувати) пожежу піної середньої кратності при 4 %-ном розчині пено 350 м3.

Таким чином, знаючи методику обґрунтування тактичних можливостей пожежних підрозділів із встановленням пожежних машин на вододжерела, можна завчасно визначити можливий обсяг бойових дій на пожежі та організувати успішне їх здійснення.